Боротися з бур’янами на посівах культур дуже важливо, адже вони відбирають у них корисну вологу та поживні елементи, можуть бути розсадником хвороб або місцем розмноження шкідників. Тому для ефективної боротьби з бур’янами були створені гербіциди.
Гербіциди – це хімічні пестициди для знищення чи придушення росту небажаних рослин. Великою перевагою хімічних гербіцидів перед механічною боротьбою з бур’янами є простота у застосуванні, яка заощаджує витрати на робочу силу. Які бувають гербіциди, їх види та класифікації, далі у статті.
Історія виникнення гербіцидів
Хімічна боротьба з бур’янами точиться вже дуже давно. Вперше для цього використовували морську сіль, промислові побічні продукти та олії. Селективний контроль над широколистими бур’янами на полях зернових культур було відкрито у Франції наприкінці 1800-х років, і ця практика поширилася по всій Європі. Використовувалися сульфати та нітрати міді та заліза і навіть сірчана кислота.
Потім шляхом обприскування вносився арсеніт натрію. Ним обробляли залізничні смуги відчуження. Також їм обприскували плантації цукрової тростини та каучуку у тропіках, що часто призводило до отруєння тварин, а іноді й людей.
Потім у Франції в 1896 році був розроблений гербіцид Синокс, а під час Другої світової війни були створені такі гербіциди, як 2,4-D, 2,4,5-T та IPC. Висока токсичність нових гербіцидів дозволила ефективно боротися із бур’янами. Але пізніше препарати були визнані небезпечними для людини та навколишнього середовища та у багатьох країнах їх виробництво було припинено.
З середини 1980-х років деякі сільськогосподарські рослини були генетично сконструйовані для стійкості до певних хімічних гербіцидів, особливо гліфосату. Ці генетично модифіковані організми (ГМО) забезпечують ефективну хімічну боротьбу з бур’янами, оскільки такі рослини можуть вижити на полях, оброблених відповідним гербіцидом.
Але оскільки ці культури сприяють активнішому внесенню хімікатів у ґрунт, а не зменшенню їх застосування, вони залишаються спірними щодо їх впливу на навколишнє середовище та загальну безпеку.
Класифікація гербіцидів
За призначенням
- Гербіциди – це пестициди боротьби з бур’янами;
- Арборициди – використовуються проти небажаної чагарникової рослинності та дерев;
- Альгіциди – отрути проти водоростей.
За спектром дії
- Гербіциди селективної (вибіркової) дії – препарати, які вбивають лише певний вид бур’яну чи культури, залишаючи не пошкодженими інші. Вибірковість дії обумовлена анатомічно-морфологічними та фізіологічними особливостями рослин, хімічною будовою сполук, нормою внесення, терміном та способом застосування, фазою розвитку культури та бур’янів, умовами довкілля та іншими факторами.
Гербіциди селективної дії у свою чергу поділяються на такі види:
- Системні гербіциди використовуються для обробки листя рослин, через яке проникає отрута і призводить до загибелі (Старане Преміум, Фюзілад Форте, Пантера, Центуріон, Сальса, Титус тощо; проти злакових бур’янів – Бетанал Експерт тощо)
- Контактні гербіциди з ґрунтовою дією в першу чергу працюють як контактні, але при цьому мають принцип роботи ґрунтових (Гоал, Гезагард, Лонтрел і т.д.);
- Ґрунтові гербіциди з контактною дією першочергово виконують функцію ґрунтових, але при цьому здатні впливати на проростки бур’янів (Зенкор Ліквід, Бутізан, Базагран, Фронтьєр Оптіма, Пірамін Турбо тощо);
- Ґрунтові гербіциди створюють захисний бар’єр на поверхні ґрунту проти бур’янів, що сходять (Тріфлурекс, Стомп, Дуал Голд).
Увага! Усі селективні гербіциди з ґрунтовою дією мають післядію після внесення. Вона може бути короткочасною (1-2 місяці) або тривалою (1-2 роки).
2. Гербіциди суцільної дії – це хімічні пестициди, які вбивають усі рослини.
Вони у свою чергу поділяються на такі види за способом дії:
- Гербіциди контактної дії знищують листя та стебла рослин, на які потрапив препарат (Реглон);
- Препарати для боротьби з бур’янами системної дії здатні пересуватися судинною системою рослин, призводячи до їх загибелі (Раундап, Ураган Форте, Торнадо і т.д.).
Порада! Часто гербіциди суцільної дії використовують як десиканти. З цією метою найкраще підходять контактні препарати.
За хімічною будовою чи діючою речовиною
- Арилоксиалканкарбонові кислоти ефективні проти дводольних бур’янів.
- Дінітроаніліни – використовуються для придушення однорічних одно- і дводольних бур’янів, на багаторічні діють слабо.
- Карбамати – це похідні тиокарбамінової кислоти до яких належить десмедифам, фенмедифам і просульфокарб.
- Похідні дипіридилія – здатні руйнувати тканини рослин у місцях потрапляння і протягом 2-4 діб викликають їхню повну загибель. Також до цієї групи входить дикват, який використовують для висушування рослин з метою полегшення збирання картоплі, соняшнику тощо.
- Похідні піридину – до них відносяться гербіциди суцільної дії. Єдина діюча речовина, яка зараз дозволена до застосування, – це піклорам.
- Похідні триазинів (1,2,4-триазинони та 1,3,5-триазинони) – гербіциди вибіркової дії проти дводольних бур’янів. Зараз дозволено використання тільки препаратів на основі метамітрону та метрибузину з цієї групи.
- Сульфонілсечовини – отрути широкого спектра дії, які масово застосовуються і мають високу біологічну активність, вибірковість, тривалу дію і стійкість до змін погоди.
- Фосфорорганічні сполуки – гербіциди цієї групи зараз масово застосовуються і найпопулярнішою їхньою діючою речовиною є гліфосат. Він ефективно бореться з багаторічними кореневищними бур’янами (пирій повзучий, берізка, кульбаба, молочай, ромашка та ін.).
- Хлорацетаніліди (аміди, хлорацетаміди) – гербіциди вибіркової ґрунтової дії проти злакових та дводольних бур’янів. Вони використовуються до сівби або появи сходів культури.
За строками внесення
- довсходові – для обробки полів до, під час або після посіву;
- післясходові – для обприскування посівів одночасно з появою перших сходів, у фазу кущіння рослин або при досягненні бур’янами певної висоти (близько 5-15 см).
За способом внесення
- Листові гербіциди – хімічні засоби для боротьби з вегетуючими рослинами, які наносять на надземні частини – пагони, листя і т.д.
- Ґрунтові чи кореневі гербіциди — препарати, що вносяться у вологий ґрунт у формі гранул або через полив, у тому числі краплинний.
За формою випуску
- Водорозчинний концентрат;
- Водорозчинні гранули;
- Концентрат емульсії;
- Суспензійна емульсія;
- Порошок, що змочується;
- Водний розчин;
- Концентрат суспензії;
- Капсульна суспензія;
- Масляниста емульсія і т.д.
За тривалістю дії
- До 1-го місяця (2,4-Д, гліфосат, 2М-4Х, фенмедіфам);
- 1-3 місяці (бентазон, прометрин);
- 3-6 місяців (ізопротурон);
- 6-12 місяців (дикамба, ленацил);
- Понад 12 місяців (піклорам, метрибузин, прометрин, піклорам).
За механізмом дії
- Руйнування клітинних мембран (біпіридили, тріазолінони, дифенілефіри).
- Пригнічення утворення амінокислот (імідазолінони, сульфонілсечовини, похідні фосфонової кислоти).
- Гормоноподібні препарати (феноксиоцтові, хінолінкарбонові, бензойні, піридинкарбонові кислоти).
- Пригнічення утворення жирів (циклогександіони, бензофурани, арилоксифеноксипропіонати).
- Пригнічення фотосинтезу (тріазини, піридазинони, карбамати, тріазінони (системні), нітрили, тіадіазини (контактні)).
- Пригнічення утворення пігментів (ізоксазолідинони, циклогександіони, деякі фторвмісні гербіциди (флурохлоридон).
- Інгібування мітозу (хлорацетаміди, динітроаніліни).
За токсичністю
- Перший клас небезпеки. Гербіциди цього класу не рекомендовані для застосування в сільському господарстві. Їх можна використовувати лише в крайній потребі для знищення особливо небезпечних та карантинних рослин.
- Другий клас небезпеки. Призначені для застосування у разі потреби. Препарати можуть вноситися лише професіоналами, які пройшли спеціальну підготовку та суворо за регламентом.
- Третій та четвертий клас небезпеки. Це гербіциди дозволені до використання за відповідних санітарних норм, правил, інструкцій та рекомендацій. Ними можна обробляти поля з літака та наземного обприскування для особистих цілей та приватних господарств.
Гербіциди для боротьби з бур’янами є надійними засобами захисту рослин тривалий час. Повне знищення бур’янів вимагає дотримання детальної інструкції щодо застосування відповідно до рекомендацій виробника.