Найпоширеніші хвороби баклажанів: фото, опис симптомів і ефективні методи боротьби

Хвороби баклажанів — одна з головних причин втрати врожаю на городах і в теплицях. Вони можуть проявлятися у вигляді плям на листі, гнилі плодів, в’янення або деформації рослин. У цій статті ви знайдете фото хвороб баклажанів, детальний опис симптомів і практичні рекомендації щодо боротьби з ними: від народних методів до сучасних біологічних і хімічних препаратів. Дізнайтесь, як розпізнати хворобу на ранньому етапі та захистити свій урожай!

Щоб уникнути більшості хвороб ще на етапі вирощування, важливо дотримуватись агротехнічних норм. Детально про це читайте в матеріалі «Технологія вирощування баклажанів у відкритому і закритому ґрунті» — у ньому зібрано практичні поради щодо посадки, догляду, поливу та підживлення.

Грибкові хвороби баклажанів

Хвороби баклажанів, викликані грибами, без перебільшення, становлять серйозну загрозу для врожаю, адже здатні в короткі строки охопити великі площі посадок і призвести до втрати до 70% плодів. Водночас при своєчасному виявленні симптомів і впровадженні системи захисту, що включає агротехнічні, біологічні та хімічні заходи, грибкових хвороб можна успішно уникнути або значно знизити їхній вплив на рослини.

Чорна ніжка баклажана

Збудник хвороби – комплекс грибів Pythium spp., Rhizoctonia solani, Fusarium spp.

Чорна ніжка — одне з найпоширеніших і небезпечних захворювань баклажанів у фазі розсади. Вражає також томати, перець, капусту та інші пасльонові й хрестоцвіті культури. Особливо шкідлива в закритому ґрунті та при загущеному вирощуванні. В результаті ураження розсада чорніє, вилягає і гине, що може призвести до втрати до 60–70% посівів.

Симптоми

Потемніння і почорніння прикореневої частини стебла. Перетягування стебла в основі, його розм’якшення, загнивання. Вилягання рослин, особливо після поливу. У вологих умовах — поява слизистого нальоту на шийці. При сильному ураженні рослина повністю гине

Факт: Чорна ніжка уражує лише молоді рослини, але створює серйозну загрозу для врожаю на ранніх етапах.

• 

• 

• 

Умови для розвитку

Надмірна вологість субстрату або поганий дренаж. Перепади температур, особливо нічне похолодання до +10…+12 °C. Загущені посіви, погане провітрювання. Кислі, важкі ґрунти, багаті на органіку без знезараження. Недостатнє освітлення.

Джерело інфекції

Інфікований ґрунт, залишки рослин, не протруєне насіння.

Методи боротьби з чорною ніжкою баклажана

Профілактика:

• Протруювання насіння перед посівом, якщо воно необроблене.
• Стерилізація ґрунту або використання готових знезаражених субстратів.
• Висів у розрідженому режимі, з достатньою відстанню між рослинами.
• Уникати надмірного поливу: помірна вологість, хороший дренаж.
• Регулярне провітрювання парників, підняття плівки.

Народні методи:

• Присипка ґрунту навколо стебла деревним попелом або товченим вугіллям.
• Обробка розсади настоєм часнику.
• Внесення в ґрунт золи та крейди для зниження кислотності.
• Полив настоєм ромашки аптечної для антисептичної дії.

Біологічні методи боротьби

• Обприскування розсади та дорослих рослин кожні 10–14 днів препаратами Фітоспорин-М, Фітохелп.
• Внесення ґрунт препарату Біонорма Триходерма Гранула або оприскування ґрунту біопрепаратами Фітоцид та Серенада АСО SC. Обробка ґрунту перед посадкою або обприскування розсади мікробіологічним добривом Байкал ЕМ.

Хімічні методи:

Полив ґрунту після посіву та в розсадному віці препаратами Превікур Енерджі 840, Магнікур Енерджі (Превікур Енерджі) та Енергодар. Обробки бажано повторювати кожні 12–15 днів, залежно від погоди та фази розвитку розсади.

Фітофтороз баклажанів

Збудник – гриб Phytophthora infestans D.B..

Варто зауважити, що ця хвороба уражає баклажани навіть частіше, ніж томати. У сприятливих умовах фітофтора може всього за кілька днів охопити всі посадки. Саме тому городники часто описують це явище як те, що баклажани “горять”.

Основні ознаки фітофторозу на баклажана

Щоб вчасно виявити проблему, зверніть увагу на такі симптоми фітофторозу: листя темніє, стає бурим, особливо по краях листкової пластини, після чого відмирає; на зелених плодах з’являються темно-бурі, тверді плями, які поступово охоплюють всю поверхню; згодом ці плями перетворюються на глибоку коричневу гниль; у вологу погоду на уражених ділянках утворюється білий павутинний наліт — це спороношення гриба.

• 

• 

• 

Умови, що сприяють розвитку фітофторозу

Фітофтора активно розвивається при різких перепадах температур: наприклад, коли вночі температура падає до +10–12 °C, а вдень підіймається до +20–22 °C. Така різниця спричиняє утворення роси та підвищену вологість, що ідеально підходить для розвитку грибка.

Звідки з’являється фітофтороз?

Джерелом інфекції можуть бути: заражений ґрунт, де гриб зимує; залишки рослин пасльонових культур; уражене насіння та опале листя.

Як боротися з фітофторозом на баклажанах: ефективні методи

Народні методи:

1. Молочна сироватка. Розбавте сироватку водою у співвідношенні 1:1 та обприскуйте рослини. Після висихання утворюється захисна плівка, що стримує розвиток фітофтори.
2. Деревна зола. Залийте 3–4 літри золи 10 літрами води, настоюйте 3–4 дні, потім процідіть. Для обприскування розбавте настій у співвідношенні 1:10. Додайте прилипач для кращої фіксації на листі. Процедуру варто повторити 3–4 рази за сезон.

Біологічні препарати:

Серед біологічних засобів проти фітофтори добре себе зарекомендували: Споромакс, Фітоцид, Серенада АСО, Фітохелп, Фітоспорін.

Хімічні засоби:

У випадку сильного ураження необхідно застосовувати хімічні препарати проти фітофторозу. Серед найбільш ефективних можна виділити: Енергодар, Скай, Фрідом, Старк, Чарівник, Ридоміл Голд, Акробат.

Альтернаріоз баклажанів

Збудник хвороби – гриб Alternaria solani.

Альтернаріоз — це грибкова хвороба, яка вражає баклажани під час цвітіння та плодоношення. Захворювання швидко поширюється і може знищити чималу частину врожаю, якщо його вчасно не зупинити.

Як виглядає альтернаріоз?

Спершу на нижньому листі з’являються дрібні жовтуваті плями, які поступово темніють і стають бурими або сіруватими. Часто на верхньому боці листка видно кільця, схожі на мішень.

З часом плями розростаються, листя засихає, тріскається та опадає. Квітки чорніють, не зав’язуються. На плодах видно втиснуті темні плями з сірим або чорним нальотом. Такі баклажани швидко гниють. Якщо не боротися з альтернаріозом, листя всихає, квітки відмирають, а плоди гниють прямо на кущі.

• 

• 

• 

Що сприяє появі хвороби?

Гриб особливо швидко розвивається у вологу погоду з різкими змінами температур. Якщо вдень спека, а вночі прохолодно — створюються ідеальні умови для зараження. Також розвитку хвороби сприяє: нестача калію в ґрунті; внесення надмірних доз азоту чи фосфору; чергування періодів спеки та дощів.

Джерело інфекції

Спори гриба можуть жити в ґрунті до 3 років, особливо якщо залишилися торішні рештки баклажанів чи помідорів. Потім інфекція переносяться вітром і дощем.

Як боротися з альтернаріозом баклажанів

Народні засоби:

1. Зольний розчин з милом. 0,5 кг золи залити 10 л окропу, настояти, процідити, додати 2 ст. л. мила. Обприскувати щотижня.
2. Часниковий настій з марганцівкою. Зробити настій з подрібненого часнику, змішати з 10 л води, додати трохи марганцівки. Обробляти раз на два тижні.

Біопрепарати:

Такі засоби безпечні для людей і бджіл, але добре пригнічують грибок: Споромакс, Фітоцид, Серенада АСО, Триходермін. Обробки слід повторювати кожні 7–10 днів.

Хімічні засоби:

Якщо хвороба сильно поширилася, знадобляться хімічні фунгіциди: Скай, Світч, Скор, Квадріс, Чемпіон, Фрідом, Захисник, Тіовіт Джет та інші.

Септоріоз баклажана (біла плямистість листя)

Збудник хвороби – гриб Septoria lycopersici.

Септоріоз, або біла плямистість листя — це небезпечне грибкове захворювання, яке може значно послабити рослини та призвести до зниження врожаю на 20–30%, а в окремі роки — навіть більше.

Як розпізнати септоріоз?

Перші симптоми зазвичай з’являються на нижньому листі у вигляді дрібних бурих плям. Згодом ці плями світлішають у центрі, стаючи майже білими, та набувають темно-коричневої облямівки. Особливо легко розпізнати хворобу за дрібними чорними крапками всередині плям — це пікніди гриба, які містять його спори.

З розвитком хвороби плями розростаються, зливаються між собою, уражене листя скручується, засихає та опадає. У деяких випадках септоріоз охоплює навіть стебла і плодоніжки, утворюючи витягнуті бурі плями зі світлим центром.

• 

• 

• 

Сприятливі умови для розвитку хвороби

Найбільш інтенсивно септоріоз розвивається у вологу, теплу погоду, особливо при температурі 20–25 °C та вологості повітря від 75% і вище. Поширенню хвороби сприяють дощі, вітер, рясний полив і густа посадка рослин. Зазвичай інкубаційний період триває від 8 до 14 днів.

Як поширюється септоріоз?

Гриб зимує в рослинних рештках та на насінні. Його спори поширюються повітрям, дощем, поливною водою, а також через інструменти, руки або одяг при догляді за рослинами. Якщо не вжити заходів, хвороба швидко поширюється по ділянці.

Як боротися із септоріозом баклажанів?

Народні засоби:

1. Зольний настій: залити 0,5 кг деревної золи 10 л окропу, настояти, процідити, додати 2 ст. л. натертого господарського мила. Обприскувати рослини раз на тиждень.
2. Часниковий настій з додаванням марганцівки: використовувати для обробки 1 раз на два тижні.

Хімічні препарати:

Для ефективного захисту використовуйте фунгіциди з діючою речовиною азоксистробін, наприклад: Сальто, Азоксін, Старк. Ці препарати добре справляються з септоріозом і запобігають повторному зараженню. Обробку проводять згідно з інструкцією, переважно в суху безвітряну погоду.

Фузаріозне в’янення баклажанів

Збудник захворювання – гриб Fusarium oxysporum f. Lycopersici.

Фузаріозне в’янення баклажанів – одна з найнебезпечніших грибкових хвороб, яка особливо активно розвивається у південних регіонах України. Інфекція який довгий час зберігається в ґрунті та уражує рослину через коріння.

Основні симптоми фузаріозу баклажанів

Спори гриба закупорюють провідну систему рослин. Таким чином, баклажан не отримує живлення та вологу для росту та розвитку, що призводить до гибелі рослин. Пожовтіння і в’янення листя на розсаді. Поступове в’янення нижніх, середніх і верхніх ярусів листя на дорослій рослині. Відставання у рості, утворення дрібних плодів. Потемніння судин на зрізі стебла.

• 

• 

• 

Причини та умови розвитку хвороби

Фузаріоз розвивається у вологому, теплому середовищі. Гриб проникає через кореневу систему, де блокує судини та отруює рослину токсинами.

Сприяють зараженню

Заражений ґрунт і насіння, залишки хворих рослин, інструменти, вода для поливу та дощі.

Як боротися з фузаріозом баклажанів

Народні засоби:

1. Коров’як: настій, приготовлений із гною та води, використовують для поливу приствольної зони.
2. Зола: настій деревної золи ефективний як фунгіцидний полив.

Біологічні препарати:

Фітоспорин, Тріхофіт, Триходерма, Споромакс, Біонорма – відновлюють мікрофлору ґрунту та пригнічують патоген.

Хімічні фунгіциди:

Препарати на основі беномілу – Фундазол, Фундазім, які вносять під корінь з поливом.

Вертицильозне в’янення баклажанів

Збудник хвороби – гриби Verticillium dahliae та V. albo-atrum.

Ця хвороба поширена у регіонах з помірним кліматом і може вражати рослини як у відкритому, так і в закритому ґрунті.

Ознаки вертицильозу

Світло-бурі плями між жилками нижніх листків. Засихання листя і пагонів при збереженні зеленого забарвлення (зелена форма). Хлороз і жовтизна листя, припинення росту (жовта форма). Буре або чорне кільце на зрізі стебла – ознака ураження судин грибницею.

• 

• 

• 

Як розвивається інфекція

Патоген проникає через пошкоджене коріння і блокує судинну систему. Це порушує водний та поживний обмін, що призводить до засихання рослини. Часті поливи, особливо у вологому ґрунті, посилюють розвиток хвороби.

Фактори ризику

Механічні пошкодження коренів при підгортанні, ураження кореневої системи комахами, часте зволоження ґрунту в поєднанні з температурою +20 °C.

Джерело інфекції

Основне джерело – заражений ґрунт, де збудник зберігається роками.

Методи боротьби з вертицильозом

Способи боротьби аналогічні фузаріозу. Особливу увагу слід приділяти профілактиці: дотриманню сівозміни, знезараженню ґрунту і здоровому насінню.

Борошниста роса на баклажанах

Збудники хвороби – патогени з родів Erysiphe, Podosphaera, Oidium, Leveillula.

Поширене грибкове захворювання, яке здатне вражати не лише овочеві культури, а й фруктові дерева, квіти, декоративні та кімнатні рослини. Якщо не вжити заходів своєчасно, вона значно знижує врожайність і може призвести до повної втрати урожаю.

Ознаки борошнистої роси на баклажанах

Перш за все, симптоми з’являються на нижньому ярусі листя у вигляді білого борошнистого нальоту. Згодом він темніє — спочатку стає сірим, а потім бурим. Якщо хворобу не зупинити, рослини втрачають тургор, плоди тріскаються, гниють або опадають ще до дозрівання.

• 

• 

• 

Умови розвитку захворювання

Найбільш сприятливим середовищем для розвитку борошнистої роси є температура в межах 18–25 °C та помірно висока вологість повітря. Варто зазначити, що спори гриба не потребують поживного середовища або води для проростання. Проте, при нестачі вентиляції в теплицях або загущених посадках епідемія прогресує дуже швидко.

Як передається інфекція

Основними джерелами зараження є залишки уражених рослин, які не були вчасно видалені з ділянки. Крім того, в умовах теплиці спори можуть розповсюджуватися через одяг працівників, інвентар або навіть комах.

Методи боротьби з борошнистою росою на баклажанах

Щоб успішно позбутися борошнистої роси на баклажанах, варто комбінувати кілька підходів:

Народні засоби:

• Часниковий настій: 25 г подрібненого часнику залити 1 л води, настоювати добу, процідити й обприскувати рослини.
• Зольний розчин: 1 кг деревної золи настоювати в 10 л води 7 днів. Додати 20 г рідкого мила й обприскувати рослини кожні 2 дні.
• Відвар польового хвоща: 100 г трави настояти в 1 л води, потім кип’ятити кілька годин. Перед обробкою розвести у співвідношенні 1:5. Використовувати кожні 5 днів.

Біологічні препарати:

Фітоцид, Серенада, Триходермін — ефективні в профілактиці та на початкових етапах зараження.

Хімічні засоби захисту рослин:

Серед рекомендованих препаратів — Скай, Старк, Азоксін, Стробі, Квадріс, Чемпіон, Сальто, Скор, Світч, Тіовит Джет та інші. Їх слід застосовувати згідно з інструкцією, чергуючи діючі речовини, щоб уникнути звикання збудника.

Церкоспороз баклажанів

Збудник хвороби – Cercospora beticola Saccardo.

Захворювання широко поширене в регіонах із теплим і вологим кліматом, де воно швидко уражує спочатку листя і стебла, а згодом і плоди. За несприятливих умов церкоспороз може звести нанівець зусилля городників і суттєво зменшити врожайність культури.

Симптоми церкоспорозу на баклажанах

На початковому етапі на листках утворюються дрібні світло-сірі або бурі плями округлої форми. Згодом вони збільшуються в розмірах, висихають і можуть призводити до передчасного опадання листя. Хвороба швидко переходить на черешки та плодоніжки. Внаслідок цього плоди виростають дрібними, неправильної форми, із низькими смаковими якостями, часто деформуються й не досягають товарного вигляду.

• 

• 

• 

Сприятливі умови для розвитку хвороби

Церкоспороз активніше розвивається при денній температурі +20…+25 °C та нічній не нижче +14 °C. Різкі перепади між вологою та посушливою погодою — головний каталізатор захворювання. Такі умови викликають стрес у рослин, пришвидшують старіння листя та значно знижують імунітет баклажанів до грибкових інфекцій.

Як поширюється інфекція

Під час вегетації збудник передається через спори (конідії), які легко поширюються вітром, дощем або механічним шляхом. Взимку інфекція зберігається в рослинних залишках на поверхні ґрунту або у зараженому насінні, що робить її небезпечною і на наступний сезон.

Як боротися з церкоспорозом на баклажанах

Ефективна профілактика та боротьба з церкоспорозом передбачає комплексний підхід:

Народні методи:

Застосовуються переважно як профілактичні. Для прикладу, обприскування настоєм золи допомагає зміцнити імунітет рослин.

Біологічні препарати:

Споромакс Б — біофунгіцид, що блокує розвиток патогенних грибів без шкоди для корисної мікрофлори ґрунту.

Хімічні фунгіциди:

Найефективнішими проти церкоспорозу вважаються Захисник, Сільвер, Азоксін, Фунгус Універсальний. Їх слід застосовувати вчасно, дотримуючись чергування препаратів, щоб уникнути резистентності збудника.

Антракноз баклажанів

Збудник хвороби – Colletotrichum melongenae Lob..

Найчастіше ураження трапляються у відкритому ґрунті, тоді як у тепличних умовах інфекція зустрічається рідше. Проте за сприятливих умов антракноз здатен завдати серйозної шкоди врожаю, особливо під час тривалих дощів або при надмірному поливі.

Симптоми антракнозу на баклажанах

Перші ознаки хвороби з’являються у вигляді сірувато-бурих плям на листі та плодах. У центрі плям зазвичай помітні концентричні кільця, що є характерною ознакою антракнозу. Підвищена вологість призводить до розвитку сірого нальоту на уражених ділянках. В результаті хвороби плоди часто розтріскуються, гниють і стають непридатними до споживання, що безпосередньо впливає на кількість та якість врожаю.

• 

• 

• 

Сприятливі умови для розвитку хвороби

Найінтенсивніше антракноз розвивається у вологих умовах — при дощовій погоді, рясному поливі або поливі дощуванням. Гриб активізується при температурі близько +20…+27 °C і швидко поширюється за наявності крапельної вологи на рослинах.

Джерела інфекції

Основні джерела зараження — це уражені рослинні рештки після збору врожаю, а також заражене насіння. Гриб поширюється за допомогою спор, які легко переносяться водою, вітром та через інструменти або руки.

Важливо розуміти, що баклажани можуть страждати не лише від хвороб, а й від шкідників, які ослаблюють рослину та підвищують ризик зараження. Більше про це читайте в окремій статті «Шкідники баклажанів і їх розсади: фото, опис і методи боротьби».

Як боротися з антракнозом баклажанів

Оскільки народні засоби зазвичай не дають бажаного ефекту, кращим рішенням є використання біологічних і хімічних фунгіцидів.

Біологічні препарати:

Фітоцид, Триходермін, Серенада АСО — біологічні засоби, які пригнічують розвиток грибкової інфекції та зміцнюють рослини.

Хімічні фунгіциди:

Найбільш ефективними проти антракнозу є Скай, Сільвер, Старк, Захисник, Сальто, Фрідом, Світч, Скор, Бенелус, Чемпіон, Блу Бордо, Квадріс, Стробі, Тіовит Джет. Ці препарати допомагають швидко локалізувати інфекцію та захистити нові прирости.

Сіра гниль баклажанів

Збудник захворювання – гриб-поліфаг Botrytis cinerea F..

Хвороба уражає всі надземні частини рослини, і при відсутності своєчасного втручання може призвести до значної втрати врожаю. Особливо небезпечною сіра гниль стає у період цвітіння та плодоношення, коли зараження викликає загнивання зав’язі та плодів.

Симптоми сірої гнилі

Перші ознаки хвороби проявляються у вигляді бурих плям, які можуть з’явитися як у розсади, так і в дорослих рослин. Найчастіше ураження помітні на стеблах — у місцях зламу черешків та пагонів утворюються бурі плями, що поступово розширюються на 3–6 см, охоплюючи стебло по периметру. Згодом центральна частина плями світлішає й набуває солом’яного кольору з розмитими кільцеподібними смугами.

У вологу погоду на уражених тканинах з’являється густий сірий наліт, характерний для сірої гнилі. Якщо ж зараження відбувається під час формування зав’язі, плоди часто не утворюються взагалі. Уражені баклажани стають водянистими, швидко гниють і втрачають товарний вигляд.

• 

• 

• 

Сприятливі умови для розвитку сірої гнилі

Оптимальна температура для активного розвитку хвороби становить +18…+23 °C, а також висока вологість повітря. Саме в таких умовах гриб Botrytis cinerea розмножується найшвидше, особливо у загущених посадках або при частому дощуванні.

Джерела інфекції

Збудник зберігається у вигляді склероцій у ґрунті до двох років. Основними джерелами інфекції є заражені рослинні рештки, ґрунт і повітря. Спори легко переносяться вітром, водою, а також через інвентар або руки.

Як боротися з сірою гниллю на баклажанах

Народні методи:

• Розчин гірчиці: 50 г порошку на 5 л кип’яченої води, настоюють 2 дні, розводять 1:1 і використовують для обробки рослин.
• Мідний купорос + зола + крейда: 1 ч. л. мідного купоросу, 1 склянка золи та 1 склянка крейди на відро води. Ретельно перемішати й обробити уражені ділянки.

Біологічні препарати:

Фітоцид, Триходермін, Серенада АСО — допомагають зупинити розвиток інфекції на ранніх стадіях та стимулюють захисні функції рослин.

Хімічні фунгіциди:

Найефективніші проти сірої гнилі — Сільвер, Захисник, Сальто, Фрідом, Світч, Скор, Бенелус, Чемпіон, Блу Бордо, Квадріс, Стробі, Тіовит Джет. Вони забезпечують надійний захист при систематичному застосуванні.

Біла гниль баклажанів (склеротиніоз)

Збудник хвороби – гриб Sclerotinia sclerotiorum.

Однією з найнебезпечніших хвороб для баклажана, особливо у регіонах із вологим кліматом та затяжною весною. В останні роки ця хвороба стала поширеною через недотримання сівозміни та надмірне зволоження ґрунту.

Симптоми білої гнилі на баклажанах

Перші ознаки склеротиніозу з’являються на стеблі у вигляді білястого нальоту, який швидко поширюється. Усередині уражених тканин формуються тверді чорні включення — склероції. Згодом вони розм’якшуються, блокуючи потік поживних речовин від коренів до надземної частини. Рослина починає в’янути, жовтіти та гине. Якщо зараження відбувається на плодах, вони стають м’якими, водянистими та покриваються білим пухнастим нальотом.

• 

• 

• 

Умови розвитку хвороби

Хвороба найчастіше виникає у період висадки розсади у відкритий ґрунт, коли температура ще низька, а вологість підвищена. Саме такі умови ідеальні для проростання склероцій у ґрунті.

Джерело інфекції

Гриб зберігається у вигляді склероцій у ґрунті до кількох років. При сприятливих умовах збудник активується і починає інфікувати молоді рослини через кореневу шийку.

Як боротися з білою гниллю на баклажанах

Народні методи:

• Уражені ділянки рослин рекомендують припудрювати деревним попелом або крейдою.
• Полив варто здійснювати тільки теплою водою, уникаючи перезволоження.

Біологічні засоби:

Споромакс В, Фітоцид, Серенада АСО, Триходермін — ефективно пригнічують розвиток грибка і зміцнюють імунітет рослин.

Хімічні фунгіциди:

Препарати широкого спектра дії: Сільвер, Захисник, Сальто, Фрідом, Світч, Скор, Бенелус, Чемпіон, Блу Бордо, Квадріс, Стробі, Тіовіт Джет — допомагають швидко локалізувати осередки зараження і захищають баклажани від подальшого поширення хвороби.

Фомопсіс (чорна плямистість баклажанів)

Збудник хвороби – гриб Phomopsis vexans.

Фомопсіс баклажанів або чорна плямистість – небезпечне грибкове захворювання, яке вражає усі частини рослини: від сходів до плодів. Хвороба особливо поширена у вологі та теплі роки, як у відкритому ґрунті, так і в теплицях.

Основні симптоми фомопсису

Загнивання проростків і кореневої шийки на ранніх стадіях розвитку. Бурі плями на листі з чіткими межами та світлою серединкою, оточеною концентричними кільцями. Чорні крапки-пікніди на уражених ділянках – характерна ознака гриба. Світло-бурі, сухі, заглиблені плями на плодах, що швидко розростаються, темнішають і можуть загнивати. Поширення гнилі на весь плід під час зберігання та транспортування.

• 

• 

• 

Умови розвитку хвороби

Висока температура та вологість, загущені посіви, недостатня вентиляція, недотримання сівозміни та наявність рослинних решток на ділянці.

Джерело інфекції

Інфекція зберігається в насінні та рослинних рештках.

Як боротися з фомопсисом на баклажанах

Народні методи:

Обробка рослин настоєм часнику або цибулі для профілактики.

Біологічні препарати:

Біофунгіцид Споромакс В: для розсади — 10 г/10 л води, для вегетуючих рослин — 10 г/10 л води.

Хімічні засоби захисту:

Фунгіциди: Старк, Фрідом, Азоксін — обприскування згідно з інструкцією, з дотриманням термінів очікування перед збиранням урожаю.

Порада: Для профілактики фомопсису використовуйте тільки здорове насіння, проводьте передпосівну дезінфекцію та регулярно видаляйте уражені частини рослин.

Профілактика грибкових хвороб баклажанів: як зберегти врожай здоровим

Грибкові хвороби баклажанів, зокрема фузаріоз, фітофтороз, фомопсіс та вертицильоз, здатні завдати значної шкоди врожаю. Проте правильна профілактика дозволяє істотно знизити ризики ураження та зберегти рослини здоровими протягом усього сезону.

Основні заходи профілактики грибкових захворювань

• Очищення ділянки від рослинних решток. Після збору врожаю слід видалити всі залишки рослин і спалити уражене бадилля, щоб знищити збудників хвороб, які можуть зимувати в ґрунті.
• Знезараження ґрунту. Спори грибів можуть зберігатися у землі до 5 років, тому ґрунт у теплицях і парниках варто або змінювати, або дезінфікувати біопрепаратами або парою. При виявленні фузаріозу – обов’язково провести вапнування ґрунту, адже нейтральне середовище пригнічує розвиток цього патогену.
• Дотримання сівозміни. Не висаджуйте баклажани після пасльонових культур (помідорів, перцю, картоплі) принаймні 3–4 роки. Кращими попередниками є капуста, бобові, цибуля.
• Знезараження насіння. Купуйте насіння тільки у перевірених виробників, а самостійно зібране або сумнівного походження насіння обробляйте перед посівом фунгіцидами або розчинами біопрепаратів (наприклад, ФітоДоктор або Триходермін).
• Мульчування грядок. Шар мульчі знижує температурні коливання, перешкоджає пересиханню ґрунту та створює несприятливі умови для розвитку грибів, покращуючи повітрообмін і мікрофлору.
• Своєчасний полив і вентиляція. Надмірна волога сприяє активному розвитку патогенів. Поливати слід у першій половині дня, під корінь, уникаючи зволоження листя. У теплицях важливо регулярно провітрювати.
• Обробка біологічними препаратами. Для зміцнення імунітету рослин і профілактики грибкових захворювань корисно обприскувати розсаду та дорослі рослини біофунгіцидами: Фітоспорин-М і т.д.

Порада: Проводьте регулярний огляд рослин – раннє виявлення симптомів хвороб дозволяє швидко локалізувати ураження і запобігти поширенню інфекції.

Бактеріальні хвороби баклажанів

Хвороби баклажанів, викликані бактеріями – серйозна загроза для овочевих культур, яка може призвести до значного зниження врожайності та якості плодів. Ці інфекції поширюються через насіння, ґрунт і рослинні рештки, активно розвиваючись у вологих і теплих умовах. Одні з найпоширеніших бактеріальних хвороб, що вражають баклажани – це бактеріальний рак томату і чорна бактеріальна плямистість. Розглянемо кожну з них детальніше.

Бактеріальний рак томату

Збудник – Corynebacterium michiganense Jens.

Хвороба частіше вражає тепличні баклажани, але зустрічається й у відкритому ґрунті. Може зберігатися в ґрунті до 2 років.

Симптоми

Зустрічається у двох формах:

• Судинна – викликає однобічне або повне в’янення рослин. Внутрішні судини буріють, листя обпадає.
• Місцева – з’являються виразки на стеблах і черешках, а також плями на плодах, схожі на «пташине око» – темні в центрі та світлі по краях.

• 

• 

Умови розвитку

Температура повітря +24…+28°C, висока вологість.

Джерело інфекції

Інфіковане насіння, заражені рослинні рештки.

Чорна бактеріальна плямистість

Збудник – Xanthomonas vesicatoria Dows.

Поширена хвороба баклажанів у теплих, вологих умовах. Може зменшити врожай на 17–30%.

Симптоми

На листках – дрібні, водянисті крапки, які з часом темніють. На плодах – чорні, трохи випуклі плями з невеликою каймою, що згодом западають у центрі. Уражена тканина може загнивати.

Умови розвитку

Вологість повітря понад 60%, температура +25…+30°C.

Джерело інфекції

Ґрунт, інфіковане насіння, рослинні рештки. Хвороба активно передається з водою під час дощів або поливу.

Водяниста бактеріальна гнилизна баклажанів

Збудник хвороби – бактерії роду Erwinia (зокрема E. carotovora, E. aroideae та інші).

Хвороба широко поширена у регіонах із вологим кліматом, особливо в умовах підвищеної вологості, частих дощів та перепадів температур. Вона становить серйозну загрозу для врожаю при зберіганні, транспортуванні й навіть під час збору плодів.

Симптоми хвороби

На уражених плодах баклажана з’являються розпливчасті, маслянисті плями, які стрімко збільшуються в розмірі. Тканини стають водянистими, розм’якшеними, і незабаром покриваються слизистою оболонкою. Через кілька днів плід повністю загниває, перетворюючись на смердюче темно-коричневе слизове місиво. Такі плоди непридатні для споживання та реалізації, що веде до значних втрат урожаю.

• 

• 

• 

Умови розвитку бактеріальної гнилі

Бактеріальна інфекція передається переважно контактним шляхом — від хворого плода до здорового при збиранні, транспортуванні або зберіганні. Особливо вразливі травмовані плоди, а також ті, що зазнали переохолодження після збору чи вже були уражені іншими захворюваннями. Ідеальні умови для розвитку — волога погода, часті опади, конденсація в місцях зберігання та погана вентиляція.

Джерела інфекції

Основними джерелами інфекції є залишки рослин після збирання врожаю, заражений ґрунт, насіння, зібране з уражених плодів, а також поливна вода. Переносниками бактерій також можуть бути комахи.

Методи боротьби з бактеріальними хворобами баклажанів

Профілактика бактеріальних хвороб баклажанів

• Боротьба зі шкідниками (цикадки, попелиця, трипс).
• Використовуйте лише перевірене, знезаражене насіння.
• Дотримуйтеся сівозміни: не вирощуйте пасльонові культури на одному місці кілька років поспіль.
• Видаляйте рослинні рештки після збору врожаю.
• Уникайте загущених посадок, забезпечте хорошу вентиляцію.
• Поливайте рослини під корінь, не допускаючи зволоження листя.
• Регулярно оглядайте рослини на наявність перших ознак хвороб.
• Обробляйте ґрунт та рослини біопрепаратами для підвищення імунітету.

Народні методи:

• Настій часнику (100 г подрібненого часнику на 1 л води, настояти 24 год.) – для обприскування рослин на ранніх стадіях захворювання.
• Настій цибулевого лушпиння (200 г лушпиння на 10 л гарячої води, настояти 24 год.) – протимікробна дія.

Біологічні методи:

Фітоцид, Серенада АСО, Фітохелп, Фітоспорін, Біонорма Pseudomonas, Триходермін, Фітодоктор, Тріхофіт, Планриз.

Хімічні методи:

Казумін, Бордоська суміш, Оксихом та Метронідазол (не зареєстровано, але дієвий – 20 мл на 10 літрів води).

Вірусні хвороби баклажанів

Вірусні інфекції — серйозна загроза для посівів баклажана, особливо в умовах теплого клімату. Такі захворювання знижують урожайність на 30–60%, викликають затримку росту, деформацію плодів і призводять до загибелі рослин. Багато вірусів уражують і інші культури родини пасльонових — томати, перець, картоплю. Найчастіше зараження відбувається через комах-шкідників, заражене насіння, ґрунт і інвентар.

Стовбур

Збудник – фітоплазма (Phytoplasma disease).

Ця інфекція вражає не лише баклажан, а й томати, перець, картоплю, а також виноград і соняшник. Втрати врожаю можуть перевищувати 60%, особливо при ранньому зараженні.

Симптоми

Листки закручуються вздовж жилок, зменшуються в розмірах, набувають фіолетового або червонуватого відтінку. Квітки деформуються або не утворюють плодів. Плоди — дрібні, жорсткі, з дерев’янистою серцевиною. Часто рослина гине через руйнування кореневої системи.

• 

• 

• 

Умови розвитку

Найбільша ймовірність зараження — в середині літа, коли активні переносники (цикадки). Оптимальні умови: температура +25…+30°C та наявність бур’янів.

Джерело інфекції

Переноситься цикадкою берізковою. Резервуар інфекції — багаторічні бур’яни: берізка, будяк, цикорій, крес-салат, молочай.

Тютюнова мозаїка

Збудник – Tobacco mosaic virus (TMV), Nicotiana virus 1 Smith.

Один з найбільш вивчених вірусів рослин. Вірус вкрай стійкий: зберігається в сухому листі до 50 років. Уражує понад 350 видів рослин, зокрема томати, тютюн, перець, петунії, огірки.

Симптоми

Листки набувають строкатої світло-зеленої або жовтуватої мозаїчної плямистості, зморшкуватості, можуть некротизуватись. Плоди залишаються дрібними, часто нерівномірно забарвлені, з погіршеним смаком.

Умови розвитку

Особливо активний у теплицях та при високих температурах (+28…+32°C). Передається навіть через одяг або дотик рук до уражених рослин.

Джерело інфекції

Залишки рослин, заражене насіння, ґрунт, інструменти. Переноситься механічно та попелицями.

Огіркова мозаїка

Збудник – Cucumber mosaic virus (CMV).

Один з найпоширеніших вірусів у світі. Вражає понад 1200 видів рослин, у тому числі огірки, томати, шпинат, моркву, буряк, селера та багато декоративних культур.

Симптоми

Чітке чергування світлих і темно-зелених плям, утворення пухирів і викривлення листків. У спеку проявляється у вигляді карликовості без видимих плям. Плоди зазвичай не мають зовнішніх симптомів, але рослина ослаблена.

Умови розвитку

Найактивніше вірус розвивається при високій вологості та температурі понад +25°C. Особливо небезпечний у закритому ґрунті.

Джерело інфекції

Заражене насіння, багаторічні бур’яни, попелиці (персикова, бавовняна), кліщі, залишки хворих рослин.

Стрік

Збудник – ймовірно вірус зі складного комплексу Eggplant streak virus (детально не ідентифікований, пов’язаний з томатним стріком).

Цей вірус частіше проявляється на томатах та перці, але в окремі сезони сильно вражає і баклажани. Може викликати масове всихання листя в спекотні роки.

Симптоми

На листі — червонуваті або бурі плями, які з часом зливаються. Стебла темніють, плоди — тверді, тріскаються, непридатні до споживання. Рослина втрачає декоративність і продуктивність.

Умови розвитку

Сприятливі умови — висока вологість, спекотне літо, механічні пошкодження рослин.

Джерело інфекції

Інфіковане насіння, рештки рослин, контакт із зараженими інструментами, розповсюдження попелицями.

Деякі сучасні сорти баклажанів мають підвищену стійкість до основних захворювань. Якщо ви тільки плануєте посадку, зверніть увагу на перевірені варіанти з гарним імунітетом. У статті «Кращі сорти і гібриди баклажанів» ми розповідаємо про такі популярні варіанти, як Алмаз, довгоплідні, округлі та навіть незвичайні баклажани.

Боротьба з вірусними хворобами баклажанів

Профілактика появи вірусних хвороб на баклажані

• Висівайте сортове, здорове насіння, оброблене протруйниками.
• Вибирайте гібриди стійкі до вірусних інфекцій.
• Проводьте регулярний моніторинг попелиць, кліщів та цикадок, вчасно застосовуйте інсектициди.
• Очищайте ділянку від бур’янів, особливо багаторічних.
• Дезінфікуйте теплиці, інструменти та руки перед роботою з рослинами.
• Для профілактики обробляйте рослини розчинами Фармайоду або Фітолавіну
• Дотримуйтесь сівозміни та ізоляції культур.

Методи боротьби з вірусними хворобами баклажану

• Негайно видаляйте та знищуйте заражені кущі.
• Застосовуйте біопрепарати з антивірусною дією, що активізують імунітет рослини.
• Зменшіть травмування рослин, уникайте роботи у вологу погоду (для недопущення механічного перенесення вірусів).
• Для лікування від стовбура можна застосувати біологічний бактерицид та фітоплазмоцид Фітоплазмін.

Неінфекційні хвороби баклажана

Верхівкова гниль баклажана

Верхівкова гниль плодів — це фізіологічне захворювання, яке часто вражає томати та перець, але здатне завдати суттєвої шкоди й баклажанам. Захворювання має неінфекційну природу та викликається порушенням водного балансу в тканинах плоду, особливо при підвищеному випаровуванні вологи. У результаті тканини верхівки плода ослаблюються, зневоднюються і відмирають.

Збудник

Захворювання не викликається вірусами, бактеріями чи грибами. Основна причина — порушення водопостачання та дефіцит кальцію, які виникають при інтенсивному рості вегетативної маси на фоні надлишку азоту. Такі умови блокують засвоєння кальцію і сприяють розвитку симптомів гнилі.

Цікаво: Верхівкова гниль не є заразною, однак здатна уражувати значну кількість плодів на ділянці, якщо порушено агротехнічні вимоги. Часто проявляється одночасно на баклажанах, томатах та перці.

Симптоми

На верхівці плоду з’являється вдавлена, водяниста або суха темна пляма, що поступово збільшується. Тканина в місці ураження стає твердою, темною, некротичною. При сильному ураженні плід деформується, тріскається або висихає. На внутрішніх тканинах можлива поява глибокого бурого ураження навіть без зовнішніх ознак.

• 

• 

Шкода

Уражені плоди стають непридатними до споживання або продажу, тому що на них з’являються великі некротичні зони. Втрата врожаю може сягати 30–50 % при сильному ураженні. Захворювання також послаблює рослини, які даремно витрачають ресурси на уражені плоди.

Умови для розвитку хвороби

Інтенсивне випаровування вологи, особливо у спекотну, вітряну погоду. Дефіцит кальцію в тканинах плодів, навіть при його наявності в ґрунті. Надмірне азотне живлення, яке стимулює ріст бадилля на шкоду плодам. Нестабільний або нерегулярний полив, що призводить до зневоднення. Легкі ґрунти з низькою вологоємністю. Недостатній розвиток кореневої системи або її механічне пошкодження.

Джерело інфекції

Захворювання не передається через збудників, однак бур’яни, післязбиральні рештки та несприятливі умови вирощування можуть створювати фон для його розвитку.

Профілактика та заходи боротьби

Профілактика:

• Забезпечуйте регулярний полив без різких коливань вологості.
• Вносьте кальцій у доступній формі: кальцієва селітра, хелати кальцію, гіпс.
• Уникайте надлишку азотних добрив, особливо у фазі формування плодів.
• Правильно чергуйте культури в сівозміні.
• Підтримуйте оптимальну щільність посадок, щоб забезпечити доступ повітря.
• Знищуйте післязбиральні рештки бур’янів, які можуть бути резерваторами вірусів і личинок комах.

Засоби боротьби:

• При перших проявах — видаляйте уражені плоди.
• Проводьте позакореневі обробки кальцієвими препаратами 1–2 рази на тиждень.
• Використовуйте мульчу для утримання вологи в ґрунті.
• Підвищуйте біодоступність кальцію за допомогою pH-контролю ґрунту.

Своєчасне виявлення та правильна діагностика хвороб баклажанів — ключ до здорового і щедрого врожаю. Щоб уникнути ураження грибковими, бактеріальними чи вірусними інфекціями, важливо дотримуватись профілактичних заходів, використовувати якісне насіння та оперативно застосовувати ефективні методи боротьби.

Не забувайте: що раніше ви помітите проблему — то легше її буде подолати. Здорові рослини — це результат турботи, уваги та грамотного догляду.

Зібрали хороший урожай баклажанів і хочете використати його зі смаком? Ознайомтесь із підбіркою “Рецепти з баклажанами з грузинскої кухні” — ідеї для запашної вечері вже чекають на вас!

А які хвороби найчастіше уражають ваші баклажани? Які методи боротьби виявились найефективнішими у вашому досвіді? Діліться своїми порадами в коментарях — ваш досвід може допомогти іншим городникам!