Цукрова кукурудза — це однорічна теплолюбна культура, яка дуже любить вологу і багаті гумусом грунти. Це дуже смачний і корисний злак, який досить простий у вирощуванні.
На жаль, як і багато інших рослин, кукурудза схильна до різних захворювань, які зустрічаються часто на території України. Щороку кукурудза уражається сажкою, фузаріозом, кореневими гнилями й т.д. Серед шкідників, великої шкоди кукурудзі завдають кукурудзяний метелик, шведські мухи, попелиці та совки. Вони завдають істотної шкоди посівам, загальний урожай може знизитися на 30-35%.
У даній статті ми розповімо, з якими хворобами й шкідниками кукурудзи можна зіткнутися під час її вирощування і як з ними боротися за допомогою агротехнічних, біологічних і хімічних методів.
- ХВОРОБИ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ
- Пухирчаста сажка кукурудзи або «мексиканський трюфель»
- Летюча сажка кукурудзи
- Фузаріоз сходів кукурудзи
- Фузаріоз качанів кукурудзи
- Північний гельмінтоспоріоз
- Пітіозная коренева гниль
- Іржа кукурудзи
- Пліснявіння насіння кукурудзи
- Червона гниль качанів кукурудзи
- Стеблові гнилі
- Бактеріоз качанів кукурудзи
- ШКІДНИКИ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ
- Шведські мухи
- Попелиця
- Кукурудзяний (стебловий) метелик
- Озима совка
- Дротяники (личинки жуків-коваликів)
- Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб і шкідників на цукровій кукурудзі
- Біологічні препарати для боротьби з хворобами та шкідниками цукрової кукурудзи
- Протруйники для профілактики появи хвороб і шкідників на кукурудзі
- Фунгіциди для боротьби з хворобами цукрової кукурудзи
- Інсектициди для боротьби зі шкідниками цукрової кукурудзи
ХВОРОБИ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ
Пухирчаста сажка кукурудзи або «мексиканський трюфель»
Збудник – Ustilago maydis.
Симптоми:
Поява злегка припухлих плям, які поступово збільшуються, утворюючи пухлини (галли) на всіх органах рослин.
Головня атакує кукурудзу в найбільш уразливих точках активного росту — проростання насіння, ріст нового листя, зростання волоті, зростання качана, зростання нового зерна (на початках)!
Ці здуття нагадують білі зморшки. Вони складаються з сірої, а після дозрівання чорної маси спор. Коли жовна розтріскуються, з них розлітаються теліоспори, які сприяють вторинному зараженню. Дуже шкідливим є ураження стебла, бо воно призводить до викривлення рослини і її надламування.
Умови розвитку хвороби:
Сприятливим середовищем для розвитку гриба є суха погода і потім невеликі опади на початку зараження. Від початку інфікування до формування перших наростів проходить 2-3 тижні.
Також зараженню сприяють рани, отримані механічним шляхом і загущений посів кукурудзи.
Якщо вчасно не виявити хворобу і не почати заходи щодо боротьби з нею, розмір врожаю може знизитися на 30-50%. Також пухирчаста сажка сильно послаблює рослини та призводить до ураження стебловою гниллю.
Джерело зараження:
Спори зимують на рослинних рештках, у грудочках землі на глибині 20-24 см. У вологому середовищі вони швидко втрачають свою схожість.
Цікавий факт. В Україні з пухирчастою сажкою на кукурудзі агрономи борються із застосуванням хімічних інсектицидів. Але варто зазначити, що в США і Мексиці, цей гриб вважають делікатесом. Його додають в коржі з гострим перцем, цибулею, ковбасою, креветками й запікають у духовці. Кажуть, що він надає страві надзвичайного смаку. У свіжому вигляді гриб сажки нагадує трюфелі. Дослідження показали, що в їжу можна вживати тільки молоді нарости. Але якщо в них вже утворився сірий або чорний порошок, вони стають отруйними для людини. Бо в зрілому грибі міститься небезпечний алкалоїд і кислоти, які можуть викликати кровотечі та негативно впливати на процеси в організмі. Все ж його використовують для виготовлення БАДів, які допоможуть зняти стрес, напругу і поліпшити роботу нирок.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хворобам на цукровій кукурудзі. На маленьких ділянках, рекомендується видаляти уражені рослини для запобігання поширенню хвороби.
Найчастіше, насіння кукурудзи, яке продаються в магазині, не потребує додаткової обробки. Але якщо посівний матеріал не протравлений, для захисту потрібно провести обробку фунгіцидними протруйниками: Вітавакс 200 ФФ, Тирада, Редіго М.
А під час вегетації при появі перших ознак рекомендується провести обробку рослин препаратом Абакус.
Генетичною стійкістю до пухирчастої сажки кукурудзи мають такі гібриди: Бостон F1, Вега F1, Джубілі F1, Трофі F1, Растлер F1, Мегатон F1, Легасі F1, Кокані F1.
Летюча сажка кукурудзи
Збудник хвороби — гриб Sorosporium reilianum (Kuehn) McAlp.). Це захворювання поширене в південних регіонах, де вирощують кукурудзу.
Симптоми:
Чоловіча та жіноча волоті стають схожі на темну пилову масу, а качани перетворюватися в конусоподібний ком волокон з грибних спор. Також волоть може вражатись в повному обсязі, що призводить до часткового руйнування. Заражені рослини погано розвиваються і не дають урожай. В результаті урожай може знизитися на 15-40%.
Вченими була виявлена прихована форма сажки, яка не має зовнішніх ознак, але пригнічує на вегетацію рослин. В такому випадку кущ не розвивається і зупиняє зростання.
Умови розвитку хвороби:
Інфікування відбувається в проміжку від проростання насіння до утворення 2-3 листочків. Сприятливим середовищем для сажки, є тепла весна і спекотне літо з температурою повітря + 28-30 ° С.
Джерело зараження:
Збудник поширюється за допомогою теліоспор, які зберігаються в ґрунті та на рослинних рештках.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб на цукровій кукурудзі.
Якщо насіння для посіву були заготовлені власноруч, для профілактики захворювання летючою сажкою, його потрібно обробити протравлювачем: Вітавакс 200 ФФ і ТМТД.
Важливо сіяти кукурудзу в найбільш сприятливі терміни та підбирати стійкі до сажки гібриди.
Фузаріоз сходів кукурудзи
Збудники хвороби – гриби роду Fusarium.
Симптоми:
Виявляється формуванням рожевого або білого нальоту на зерні, що проростає.
Пророслі паростки темніють і гинуть, або мають дуже слабке коріння. Інфіковані рослини відстають у рості та розвитку, на їх листках з’являються ділянки відмерлої тканини з біло-рожевим нальотом.
Також існує прихована форма хвороби. В такому випадку, зародки є життєздатними, але після посіву на них починає проростати грибок і призводить до загибелі культури.
Умови розвитку хвороби:
Низька температура, висока вологість і низький рівень рН ґрунту. Також збільшення густоти посіву кукурудзи погіршує ситуацію.
Джерело зараження:
Грунт і рослинні залишки кукурудзи та інших зернових культур.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб на цукровій кукурудзі.
Якщо для посіву використовується насіння, яке було зібране власноруч, його потрібно обов’язково обробити протравлювачем. Для цього підійдуть такі препарати: Вітавакс 200, Максим XL, Максим 025, Каріоліс, Редіго М, ТМТД і т.д.
Фузаріоз качанів кукурудзи
Збудник – Fusarium moniliforme (син. F. verticillioides).
Це одне з найпоширеніших захворювань кукурудзи в районах з підвищеною вологістю. Воно призводить до зменшення врожаю і погіршення його якості. При сильному поширенні хвороби врожайність може знизитися на 60%.
Симптоми:
Хвороба виявляється в фазі молочної стиглості появою паутинистого або щільного світло-рожевого нальоту на качані. При рясному розростанні грибка, зерна починають повністю руйнуватися. Грибок може покрити весь качан і лист, який його покриває. Навіть якщо на качані не всі зерна покриті нальотом, вони вважаються інфікованими. Зернівки набувають брудно-бурий колір, легко ламаються.
Вченими було виявлено, що гриб F. moniliforme здатний виробляти мікотоксини, які можуть викликати розвиток ракових пухлин у тварин і людей. Тому потрібно завжди перевіряти наявність даного грибка на кукурудзі.
Умови розвитку хвороби:
Сприятливими умовами для розвитку є висока вологість і температура повітря 30 ° C. Найчастіше уражається зерно, пошкоджене кукурудзяним метеликом.
Джерело зараження:
Рослинні рештки в полі.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб на цукровій кукурудзі.
При виявленні захворювання рекомендується провести обробку рослин препаратом Тейзер нормою 0,5-1,0 л/га або Амістар Екстра нормою 0,5-0,75 л/га.
Стійкими до фузаріозу качанів кукурудзи, є такі гібриди: Мегатон F1, Андріївський F1, Бостон F1, Вега F1, Джубілі F1, Дебют F1, Трофі F1.
Північний гельмінтоспоріоз
Збудник гельмінтоспоріозної плямистості листя кукурудзи – Helminthosporium turcicum Pass. Він завдає великої шкоди на Закарпатті та південних регіонах вирощування кукурудзи.
Симптоми:
Дрібні плями подовженої форми, які розростаються до 10-20 см в довжину і 3-4 см в ширину. Вони покриті сажистим нальотом світло-сірого кольору всередині й темніші по краю. На зворотному боці листка з’являється темно-оливковий наліт.
Плями розповзаються по всьому листу і він засихає. Захворювання починається з нижніх листків, потім переходить до верхніх і призводить до загибелі всіх листків. Зерно інфікованих рослин щупле, рідко розташоване на качані.
Умови розвитку хвороби:
Проростанню конідій сприяють краплі води на листках і температура повітря понад 18°С. Особливо швидко хвороба розвивається під час цвітіння.
Джерело зараження:
Зимує гриб на рештках рослин на полі після збирання. Навесні конідії розлітаються по полю за допомогою вітру або з вологою потрапляють на нижнє листя кукурудзи. Збудник гельмінтоспоріозу також зустрічається на суданській траві та сорго.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб на цукровій кукурудзі.
Якщо гельмінтоспоріозна плямистість вже виявлена на кукурудзі, необхідно терміново провести обприскування фунгіцидами: Дженфілд БТ, Тейзер, Коронет, Амістар Екстра.
Гібриди стійкі до гельмінтоспоріозу: Спірит F1, Мегатон F1, ГСС5649 F1, Ноа F1, Харді F1, Вега F1 і Трофі F1.
Пітіозная коренева гниль
Збудник — гриб роду Pythium. З пітіумом важко боротися, тому що він вражає не тільки кукурудзу, а й огірок, ячмінь, пшеницю, горох, соняшник і т.д.
Симптоми:
Першим симптомом є відставання в рості проростків, яке може проявитися навіть в умовах достатньої вологості. При огляді сіянців помітно їх викривлення, поява бурих перетяжок, відсутність кореневих волосків, зменшення розміру коренів, руйнування корінця. В результаті проростки слабшають, потім гинуть, знижується густота стояння рослин.
Іноді з’являється білий або безбарвний грибок на стеблі рослини біля поверхні ґрунту. Крім пітіуму, на коренях рослин одночасно розвиваються й інші кореневі гнилі кукурудзи.
Агрономи часто плутають ці симптоми з дефіцитом елементів живлення.
Умови розвитку хвороби:
Найчастіше рослини уражаються в стресових умовах, при зниженні температури, на кислих ґрунтах з низьким вмістом фосфору й органіки.
Джерело зараження:
Спори зимують в ґрунті на глибині до 10-15 см або на залишках рослин залишених в поле.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб на цукровій кукурудзі.
Зміцненню імунітету рослини сприяє збалансоване мінеральне живлення.
Перед посівом насіння потрібно протравити фунгіцидами (наприклад Максим XL або Каріоліс).
Іржа кукурудзи
Цукрова кукурудза особливо сприйнятлива до цього захворювання. Збудник – гриб Puccinia sorghi Schw. Найчастіше зустрічається на Півдні та Закарпатті України.
Хвороба проявляється в другій половині вегетації культури. Тому не приносить особливої шкоди врожаю, але при сильному прогресуванні може привести до зниження його якості.
Симптоми:
Спочатку на листках з’являються світло-жовті плями, на яких потім формуються жовто-коричневі пустули зі спорами, які за зовнішнім виглядом нагадують іржу. Потім листя починає всихати, качани виростають недорозвиненими.
Умови розвитку хвороби:
Сприятливими умовами для розвитку хвороби є помірне тепло, висока вологість повітря, рясні опади та роса. Інкубаційний період – 5-8 днів.
Джерело зараження:
Спори зимують на залишках рослин. Проміжна рослина — бур’ян кислиця.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб на цукровій кукурудзі.
Для боротьби з іржею рекомендується на ранніх стадіях провести обробку посівів фунгіцидами: Абакус, Ретенго, Аканто плюс, Дженфілд БТ, Тейзер, Коронет, Амістар Екстра.
Також існують гібриду кукурудзи, які стійкі до іржі: Харді F1, ГСС5649 F1, Елемент F1.
Пліснявіння насіння кукурудзи
Ця хвороба викликається комплексом збудників, а саме грибками: Penicillium, Aspergillus, Mucor, Botrytis, Cladosporium, Cephalosporium, Trichothecium.
Симптоми:
Хвороба викликає сильне пригнічення проростків, зниження енергії росту і в кінці загибель, що дуже проріджує посіви. На зерні з’являється наліт сіро-зеленого, блакитного, білого, оливкового або навіть чорного кольору. Захворювання може проявитися навіть у фазі 4-5 листків у вигляді жовто-зелених плям на листках.
Умови розвитку хвороби:
Найчастіше проявляється при посіві насіння в непрогрітий ґрунт, бо в таких умовах гриби ростуть швидше, ніж проростає зерно. При зниженій температурі гриби виділяють мікотоксини, які згубно впливають на проростки. Також ураженню сприяє низька якість посівного матеріалу і перевищення глибини посіву.
Джерело зараження:
Кукурудза заражається пліснявінням ще в качанах, під час зберігання насіння і після посіву.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб на цукровій кукурудзі.
Зазвичай насіння, яке продається в спеціалізованих магазинах, вже оброблене фунгіцидами, але якщо воно було зібране власноруч, його потрібно протравити спеціальними препаратами: Максим XL, Аліос, Вікінг, Вітавакс 200, Іншур Перформ, Роялфло 480, Амістар Екстра.
Червона гниль качанів кукурудзи
Збудник гриб Gibberella zeae (Schweinitz) Petch. Як правило, зустрічається в регіонах з помірним кліматом, а саме, якщо в липні пройдуть рясні дощі. Гриб виділяє токсини, які вражають нервові клітини у людей і тварин, тому бути дуже небезпечним.
Симптоми:
Захворювання проявляється у фазі молочно-воскової стиглості на верхівці качана у вигляді рожевого або білого нальоту, який потім розростається по всьому качану.
Листя, яке покриває качан стає світло-червоного кольору, а сформовані зерна розсипаються. Якщо зернівки ще не утворилися, то хвороба може пригальмувати їх розвиток. Інфіковане насіння не сходить. Інфекція дуже небезпечна, бо швидко переходить на здорові частини качана.
Умови розвитку хвороби:
Ураженню сприяє висока вологість і низька температура.
Джерело зараження:
Зимує на залишках рослин. Гриб формує сумки зі спорами, які навесні розсіюються на озимі зернові культури.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб на цукровій кукурудзі.
Якщо насіння не було попередньо оброблене, його потрібно протравити фунгіцидом Венцедор перед посівом.
Стеблові гнилі
Збудником хвороби є різні гриби, найпоширеніші з них Fusarium graminearum. Стеблові гнилі спостерігатися у всіх районах вирощування кукурудзи, але частіше саме в зонах з вологою і помірною погодою.
Симптоми:
Перші ознаки стеблової гнилі — це поява плям на нижній частині стебла і міжвузля. В результаті стебло стає м’яким і ламається. Його серцевина стає рожевого кольору і починає розкладатися.
Зазвичай хвороба добре помітна в період дозрівання кукурудзи, але оскільки рослина хворіє, її зерна виростають дрібними та щуплими. Також якщо гриб залишився на насінні, на ньому утворюється коренева гниль.
Умови розвитку хвороби:
Брак вологи та корисних мікроелементів сприяють загальному ослабленню кукурудзи, що і знижує стійкість до хвороби.
Джерело зараження:
Збудник зимує на рослинних рештках. Спори звільняються навесні та при високій вологості інфікують здорові рослини. Влітку спори вражають не тільки стебло, а й листя та качани.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб на цукровій кукурудзі.
Для боротьби зі стебловими гнилями застосовують фунгіцид Амістар Екстра.
Бактеріоз качанів кукурудзи
Збудник — бактерії Bacillus mesentericus vulgatus Fltiqqe. Ця хвороба призводить до погіршення посівних якостей зерен (зниження відсотка схожості, слабкий розвиток рослин).
Симптоми:
Хвороба виявляється в фазу молочної стиглості. Перші симптоми — це утворення світло-сірих виїмок розміром 2-3 мм на коронці зерняток. При сильному ураженні, зерно стає зморшкуватим, набуває буро-жовтого кольору.
Умови розвитку хвороби:
Найчастіше качани страждають від бактеріозу, коли вони погано прикриті листям, а також при сильному перезволоженні поля.
Джерело зараження:
Бактерія живе в тілі хлібного клопа Trygonotylus ruficornis. Клоп пошкоджує оболонку зерна і таким чином заражає зернівки. Цей шкідник живе на рослинах проса і мишію.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб на цукровій кукурудзі.
Підбір генетично стійких сортів і гібридів кукурудзи (ГСС5649 F1, Елемент F1).
ШКІДНИКИ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ
Шведські мухи
Найчастіше кукурудзу пошкоджує тільки один вид — вівсяна шведська муха. Комаха часто зустрічається в степових і лісостепових регіонах. Шкідники кукурудзи завдають шкоди не тільки кукурудзі, але і пшениці, житу, ячменю і вівсу.
Опис комахи:
Муха завдовжки 1,5-2,5 мм, чорного кольору. Яйце довжиною до 0,6 мм, овальної форми, білого кольору. Личинки довжиною до 4,5 мм, подовженої форми, прозорого або світло-жовтого кольору.
Шкода шведської мухи:
Личинки мухи шкодять посівам культури, бо залишають багато розривів і дірок на листках. Пошкодженні листочки можуть навіть не розгортатися. Такі рослини погано розвиваються, починають кущитися, стають вразливими до грибкових захворювань (пухирчаста сажка) і можуть дати дуже мізерний урожай.
Якщо рослина уражена на ранній стадії розвитку, вона повністю гине. Личинка прогризає конус рослини й там харчується. Найнебезпечнішим є пошкодження точки росту головного стебла, що викликає пригнічення всієї рослини.
Життєвий цикл:
Перші мухи починають літати на початку цвітіння яблуні. Друге покоління вилітає під час колосіння і наливу ячменю. Всього на розвиток однієї генерації потрібно 21-44 дні. Мухи відкладають яйця до утворення 4-5 листків. За один сезон розвивається 2-3 покоління шведської мухи.
Личинка останнього покоління зимує в стеблах рослин.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб і шкідників на цукровій кукурудзі.
Для попередження появи личинок шведської мухи, насіння перед посівом необхідно протравити препаратами Круйзер, Форс 200 Zea або Екзор.
У період масового льоту мухи рекомендується проводити обприскування рослин інсектицидами Карате Зеон, Антихрущ.
Попелиця
Кукурудзу пошкоджують різні види цієї комахи, але найчастіше спостерігаються кукурудзяна, бересклетова і черемхова попелиці. Крім кукурудзи, вони пошкоджують всі зернові культури. Ці шкідники кукурудзи — переносники вірусу корончатості й карликовості кукурудзи.
Опис комахи:
Комаха завдовжки не більше 3 мм, жовтуватого або салатового кольору, округлої форми. Дорослі особини відрізнятися від личинок лише розміром і наявністю крил.
Шкода попелиці:
Злакові попелиці селяться цілими колоніями та висмоктують сік із зелених верхніх листків. У підсумку, на листках з’являтися невеликі плями, вони починають жовтіти та повністю висихають. Травми від ячмінної попелиці призводять до скручування верхнього листа і до того, що рослина не колоситися.
Життєвий цикл:
Шкідник кукурудзи стрімко розмножується, до 15 генерацій за вегетацію. Спалахів активності попелиць сприяє спека і сухий клімат.
Масовий льот припадає на фазу колосіння — молочної стиглості. Бересклетова тля переносить зимівлю на бересклеті в стадії яєць, а влітку — переходить на кукурудзу, соняшник і т.д. Черемхова тля проявляє активність в літню пору року, а навесні й восени селитися на нижньому боці листа черемхи, де і відкладає яйця на зимівлю. Кукурудзяна попелиця живе і розвивається на кукурудзі.
Цікавий факт. Попелиця в процесі своєї життєдіяльності виділяє «медяну росу», яку дуже люблять мурахи. Тому вони часто є так званими «пастухами» попелиці.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб і шкідників на цукровій кукурудзі.
Якщо для посіву використовується насіння, яке не було оброблене, його потрібно протравити препаратом, який містить тіаметоксам, наприклад Форс 200 Zea.
Боротьба з мурахами на ділянці. З народних методів, мурашник можна залити розчином нашатирю (2 ст. ложки на 5 л води). З хімічних препаратів, з мурахами допомагають впоратися Вітабайт і МуравНет.
Також є сорти кукурудзи, які не схильні до поразки злаковими попелицями: Андріївський F1, Бостон F1, Джубілі F1, Сюрприз F1 і Деликатесна.
При виявленні шкідників на рослинах кукурудзи рекомендується провести обприскування спеціальними інсектицидами: Турбо Престо, Кораген і Карате Зеон.
Кукурудзяний (стебловий) метелик
Ця комаха завдає великої шкоди не тільки кукурудзі, але і понад 200 видам рослин (перець, картопля, зернові культури та соняшник). Найбільше від шкідників страждає кукурудза, яку сіють на правобережній Україні.
Опис комахи:
Самки метелики розміром 2,5-3 см в розмаху крил. Передні крила бувають світло-жовтого або світло-сірого кольору з темними смужками. Яйця білого кольору, розміром 0,8 мм. Гусениця довжиною до 2,5 см, брудно-жовтого кольору з темною смужкою. Лялечка розміром до 2 см, спочатку жовтуватого, потім бурого кольору.
Шкода кукурудзяного стеблового метелика:
Ушкоджують рослини гусениці, які залазять у черешки, пагони, покривне листя качанів і качани. Вони вигризають проходи та порожнечі. Часто біля отворів, зроблених гусеницями видно екскременти, які з вигляду нагадують тирсу. В результаті пошкоджені стебла і листя обламуються, легко заражаються хворобами (фузаріоз), що призводить до загального зниження розміру і якості врожаю.
Життєвий цикл:
Зимує гусениця в пагонах рослин. У травні — червні вони прогризають дірки для вильоту і переходять в стадію лялечки. При достатній вологості, через 10-25 днів вони перетворюються на дорослих особин.
За сезон може бути 1-3 покоління метелика. Після достатнього харчування нектаром, самки відкладають по 10-100 яєць на нижню сторону листа. Найчастіше, заселення посівів кукурудзяним метеликом відбувається в фазі викидання волоті.
Недолік вологи добре стримує початок заляльковування після зимівлі. Також гусениць зі стебел часто виїдають птиці.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб і шкідників на цукровій кукурудзі.
Вченими було виявлено, що найчастіше страждають середньостиглі сорти, бо їх розвиток припадає на зараження першим або другим поколінням.
З біологічних методів, під час кладки яєць випускають ентомофагів — природних ворогів метелика. Самка трихограми відкладає свої яйця в яйця метелика. Пошкоджені яйця шкідників кукурудзи стають чорними, що буде помітно навіть неозброєним поглядом. Для ефективного заселення трихограмою, необхідно випустити 700 – 1000 особин на сотку.
Також для боротьби з метеликом відмінно підходить паразит Бракон. Він паралізує гусеницю за допомогою введення токсину в тіло і відкладає туди свої яйця. В результаті гусениця перестає харчуватися і відповідно шкодити.
Необроблене насіння перед посівом потрібно протравити препаратом Гаучо. Це відмінна профілактика захисту кукурудзи від інших шкідників (кукурудзяний стебловий метелик).
При виявленні 1-2 гусениці на рослину, потрібно проводити обприскування хімічними інсектицидами: Карате Зеон, Борей, Турбо Престо, Кораген.
Озима совка
Ця комаха паразитує не тільки на кукурудзі, але і на картоплі, буряку, капусті, баштанних культурах і озимій пшениці.
Опис комахи:
Дорослий метелик розміром 3,5-4,5 см в розмаху крил. Передні крила темно-бурі, а задні — світло-сірі з темною облямівкою. Яйця світло-жовтого кольору. Гусениця довжиною не більше 5 см, сірого кольору, іноді злегка зеленувата. Всього в розвитку проходить 6 віків.
Шкода озимої совки на кукурудзі:
Гусениці виїдають насіння в фазі проростання і перегризають ніжні стебла сходів зернових, пошкоджують волоті, вигризають зерна на верхній частині качана, можуть прогризти ходи до основи та заповнити їх своїми продуктами життєдіяльності.
Життєвий цикл:
Гусениці, які закінчили харчування, зимують в землі на глибині 10-25 см. Вони здатні не гинути від холоду навіть при -11°C. Навесні вони пересуваються в верхні шари ґрунту (5-6 см) і перетворюються в лялечок.
Метелики активно літають починаючи з кінця квітня. Через 3-7 днів вони відкладають яйця (400-500 на 1 самку) по одному або групами на бур’яни й культурні рослини, рослинні залишки або в ґрунт. Через 3-17 днів в залежності від температури, народжуються гусениці, які живуть в ґрунті та активно харчуються на бур’янах, потім на культурах.
При рясних опадах вони часто гинуть. Оптимальна температура для льоту совки – 15-25°C і вологість 50-80%. За сезон розвивається від 1 до 4 поколінь совки. Шкідник може зберігатися на посівах цукрових буряків, тому захисту даної культури варто приділити особливу увагу.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб і шкідників на цукровій кукурудзі.
Посів стійких сортів і гібридів (наприклад, Барон F1).
При перевищенні кількості шкідників кукурудзи, використовують біологічні методи боротьби: випуск трихограми (500 особин на сотку). Також можна обприскувати біопрепаратами Актофіт і Бітоксибацилін.
З хімічних препаратів для боротьби з совкою використовують такі інсектициди: Прованто Отек (Протеус), Борей і Дімілін.
Дротяники (личинки жуків-коваликів)
Це багатоядний шкідник, який завдає шкоди овочевим і польовим культурам.
Опис комахи:
Дорослі комахи — це жуки подовженої форми, червоно-бурого кольору, розміром від 7 до 18 мм. Данні шкідники кукурузи ще називаються коваликами, бо при підстрибуванні в повітря, вони видають легке клацання. Личинки довжиною до 3 см, біло-жовтого кольору.
Шкода дротяника:
Личинки живуть у верхньому шарі ґрунту, де і завдають величезної шкоди. Вони поїдають насіння, пошкоджують сходи, вигризають отвори в рослинах. Личинки підточують центральний корінь, залишаючи на ньому округлі виразки. Пошкоджені рослини стають менш стійкими до зараження хворобами. Дротяники здатні проробляти отвори в крапельній стрічці.
Життєвий цикл:
Жуки виповзають на поверхню ґрунту у квітні — травні та після додаткового живлення починають розмножуватися.
Самки відкладають яйця купками по 3-5 в ґрунт, один жук може відкласти близько 150-200 яєць. Через 20-30 днів народжуються личинки, які живуть в землі та розвиваються 3-4 роки. У пошуках ідеальних умов (вологість 60-80%, температура 20°С) личинки пересуваються в ґрунті. Заляльковуються в другій половині літа або восени в ґрунті на глибині 10-20 см. Лялечка розвивається від 7 до 30 днів. Зимують жуки та личинки.
Заходи боротьби:
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб і шкідників на цукровій кукурудзі.
Боротьба зі шкідниками кукурудзи охоплює правильну сівозміну. Відмінною проміжною рослиною є бобові культури, бо вони не пошкоджуються дротяником.
У домашніх умовах, навколо поля кукурудзи можна посадити чорнобривці, бо їх специфічний запах відлякує жуків-коваликів.
Для профілактики пошкодження дротяником насіння, їх необхідно протравити перед посівом інсектицидами (Антихрущ, Форс 200 ЗЕА, Круізер 350 FS, Екзор).
Для боротьби з дротяником добре себе зарекомендували біоінсектициди Боверин і Метарізін. Вони містять гриби, які паразитують на ґрунтових комахах. З цих препаратів готують розчини, якими обприскують ґрунт і потім його відразу перекопують. Також ці біопрепарати можна вносити через крапельну стрічку.
Окрім цього, для обробки ґрунту з подальшим закладенням в ґрунт можна використовувати хімічні інсектициди: Регент або Форс дозою 100-200 грам на сотку. Через систему крапельного поливу можна внести Базудин нормою 12,5 мл/10 л води або Нурел Д дозою 8-10 мл/10 л води.
Загальні профілактичні заходи щодо запобігання хвороб і шкідників на цукровій кукурудзі
- Сівозміна. Кукурудзу можна повертати на одне і те саме полі не раніше ніж через 3-4 роки.
- Перекопування ґрунту після збирання попередника на глибину 20-25 см.
- Видалення рослинних залишків з ділянки.
- Підбір насіння кукурудзи зі стійкістю до різних захворювань.
- Боротьба з бур’янами на городі (особливо конюшина, лобода біла, берізка, лобода і подорожник).
- Посів насіння в оптимальні терміни (температура ґрунту повинна бути не менше + 10°C).
- Якщо насіння для посіву не пройшло попередню обробку, його потрібно протравити спеціальними фунгіцидами та інсектицидами.
- Не варто перевищувати глибину посіву насіння. Оптимальна глибина посіву кукурудзи – 4-6 см.
- Підбір прийнятних строків збирання врожаю (пізні посіви частіше уражаються гельмінтоспоріозом).
- Недолік корисних мікроелементів в ґрунті призводить до того, що цукрова кукурудза відстає в рості й стає чутливою до хвороб і пошкоджень комахами.
- Міжрядний обробіток ґрунту під час вегетації.
- Знезараження робочого інвентарю.
- Оптимальні умови зберігання насіння. Сприятливим вважається температура нижче -18°C.
- Боротьба зі шкідниками кукурудзи для зменшення поширення захворювань.
Біологічні препарати для боротьби з хворобами та шкідниками цукрової кукурудзи
| Назва препарату | Шкідливий організм, проти якого проводиться обробка | Норма витрат | Фасування |
| Актофіт к.е. (аверсектін С, 0,2%) | Озима совка | 50-200 мл на 20 л води | 0,04 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,4 л, 0,9 л |
| Бітоксибацилін, к.е. | Озима совка | 80-100 мл на 10 л води | 35 мл, 0,125 л, 1 л, 5 л, 10 |
| Боверін | Дротянка | 0,2-0,5 л на 10 л води | 1 л, 200 гр |
| Метаризин | Дротянка | 100 мл на 10 л води | 1 л, 5 л |
Протруйники для профілактики появи хвороб і шкідників на кукурудзі
| Назва протруйника | Хвороба або комаха, проти якого проводиться обробка | Норма витрат | Фасування |
| Аліос, к.с. (тритиконазол, 300 г/л) | Гельмінтоспоріоз, пліснявіння насіння, фузаріоз | 1,0-2,0 л/т | 10 л |
| Антихрущ, к.с. (імідаклоприд, 100 г/л + біфентрин, 100 г/л) | Личинки жуків, дротяників, совки, шкідники сходів | 5 л/т | 10 мл, 30 мл, 150 мл, 1 л, 5 л |
| Венцедор, т.к.с. (тебуконазол, 25 г/л + тирам, 400 г/л) | Летюча і пухирчаста сажки, фузаріозна коренева і прикоренева гнилі, пліснявіння насіння | 1,2 л/т | 1 л |
| Вікінг, в.с.к. (карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л) | Летюча і пухирчаста сажки, стеблові гнилі, пліснявіння насіння | 2,5-3,0 л/т | 20 л |
| Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л) | Летюча і пухирчаста сажки, стеблові гнилі, пліснявіння насіння | 2,5-3,0 л/т | 20 л |
| Гаучо 600, с.м. (імідаклоприд, 600 г/кг) | Комплекс ґрунтових шкідників | 5-7 л/т | 1 л |
| Іншур Перформ, р.к. (тритиконазол, 80 г/л + піраклостробін, 40 г/л) | Коренева гниль, сажка, фузаріоз | 0,5 л/т | 5 л |
| Каріоліс, т.к. (флудіоксоніл, 25 г/л + металаксил-м, 10 г/л) | Кореневі, стеблові гнилі, пліснявіння насіння | 1 л/т | 5 л |
| Круйзер, к.с. (350 г/л тіаметоксам) | Личинки дротяників і шведської мухи | 5,3 л/т | 1 л, 5 л |
| Максим 025 FS, т.к.с. (флудіоксаніл, 25 г/л) | Кореневі і стеблові гнилі | 1 л/т | 100 мл, 5 л |
| Максим XL 035 FS, т. к.с. (25 г/л флудіоксоніл, металаксилу-М) | Кореневі та стеблові гнилі, пліснявіння насіння | 1 л/т | 5 л |
| Редіго М т.к.с. (протіоконазол, 100 г/л + металаксил, 20 г/л) | Летюча і пухирчаста сажка, кореневі і стеблові гнилі, пліснявіння насіння | 0,8-1 л/т | 5 л |
| Роялфло 480, к.с. (тирам, 480 г/л) | Летюча і пухирчаста сажка, стеблові гнилі, пліснявіння насіння | 2,5-3,0 л/т | 20 л |
| Тирада с.к. (тирам, 400 г/л + дифеноконазол, 30 г/л) | Летюча і пухирчаста сажка, кореневі і стеблові гнилі, пліснявіння насіння | 10 л/т | 10 л |
| ТМТД, к.с. (тирам, 400 г/л) | Пліснявіння насіння, фузаріоз, бактеріоз, пухирчаста сажка, кореневі і стеблові гнилі | 4 л/т | 10 л |
| Форс 200 ZEA, т.к.с. (тіаметоксам, 200 г/л + тефлутрін, 80 г/л) | Комплекс ґрунтових шкідників | 5-6 л/т | 20 л |
| Екзор, т.к. (тіаметоксам, 600 г/л) | Комплекс ґрунтових шкідників | 4,5 л/т | 5 л |
Фунгіциди для боротьби з хворобами цукрової кукурудзи
| Назва фунгіциду | Хвороба, проти якої проводиться обробка | Норма витрат | Фасування |
| Абакус, с.е. (піраклостробін, 62,5 г/л + епоксіконазол, 62,5 г/л) | Фузаріоз, іржа, гельмінтоспоріоз | 1,5-1,75 л/га | 10 л |
| Аканто плюс, к.с. (пікоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л) | Гельмінтоспоріоз, іржа | 0,75-1,0 | 5 л |
| Амістар Екстра, к.с. (ципроконазол, 50 г/л + азоксистробін, 200 г/л) | Прикореневі і стеблові гнилі, гельмінтоспоріоз | 0,5–1,0 л/га | 5 л |
| Дженфілд БТ, к.е. (піраклостробін, 300 г/л) | Фузаріоз, іржа, гельмінтоспоріоз | 0,3-0,4 л/га | 1 л, 5 л |
| Коронет 300, к.с. (трифлоксістробін 100 г/л, тебуконазол 200 г/л) | Іржа і гельмінтоспоріоз | 0,6-0,8 л/га | 10 мл, 5 л |
| Ретенго, к.е. (піраклостробін, 200 г/л) | Гельмінтоспоріоз, іржа, фузаріоз | 0,5 л/га | 10 л |
| Тейзер, к.е. (азоксистробін, 250 г/л) | Іржа, бура іржа, гельмінтоспоріоз, фузаріоз | 0,5 – 1 л/га | 10 л |
Інсектициди для боротьби зі шкідниками цукрової кукурудзи
| Назва інсектициду | Шкідник, проти якого проводиться обробка | Норма витрат | Фасування |
| Базудин, з.п. (діазинон – 40%) | Грунтові шкідники | 20 г на кв.м | 20 г |
| Борей, к.с. (імідаклоприд 150 г/л, лямбда-цигалотрин 50 г/л) | Стебловий кукурудзяний метелик | 0,12 – 0,14 | 5 л |
| Дімілін, з.п. (діфлубензурон, 250 г/кг) | Озима совка, сарана | 0,09-0,12 кг/га | 1 кг |
| Карате 050 Зеон, м.в.с. (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) | Кукурудзяний стебловий метелик, західний кукурудзяний жук | 0,2–0,3 л/га | 250 мл, 5 л |
| Кораген 20, к.с. (хлорантрініліпрол, 200 г/л) | Стеблевий кукурудзяний метелик, совка | 100-150 мл/га | 1,2 мл, 50 мл, 200 мл, 1 л, 5 л |
| Нурел Д, к.е. (хлорпірифос, 500 г/л + ціпенрметрін, 50 г/л) | Попелиця, мухи, грунтові шкідники | 0,8-1,2 | 7 мл, 5 л |
| Прованто Отек (Протеус), м.д. (тіаклоприд, 100 г/л + дельтаметрин, 10 г/л) | Стеблові і лугові метелики, совки | 0,5-1 л/га | 14 мл, 50 мл, 500 мл, 5 л |
| Регент, м (фіпроніл, 20 г/кг) | Комплекс ґрунтових шкідників | 5,0-10,0 кг/га | 10 кг |
| Турбо Престо, к.с. (клотіанідін 200 г/л + лямбда-цигалотрин 100 г/л) | Стебловий кукурудзяний метелик, попелиці, злакові мухи | 2-3мл на 5-7л води на сотку | 3 мл, 15 мл, 45 мл, 500 мл |
