Соковитий та солодкий кавун – це улюблений десерт дітей та дорослих у літню пору року. А екзотичний безнасінний кавун – це взагалі делікатес! Його можна нарізати шматочками, додавати у фруктові та овочеві салати, смузі та інші десерти. При цьому не переживаючи, що в їжу попадуть ці надокучливі кісточки.
Зазвичай безнасінні кавуни солодші, у порівнянні зі звичайними сортами, оскільки не витрачають ресурси формування насіння. В Україні до безнасінників досі ставляться з побоюванням, вважаючи їх за продукт ГМО. А дарма! У цій статті ми розповімо, звідки з’явився цей вид і як вирощують кавуни без кісточок.
Що таке безнасінний кавун
В Україні кавуни без насіння з’явилися відносно недавно, але у США вирощування кавунів без кісточки триває вже понад 50 років. Цей вид був отриманий в результаті перезапилення звичайних диплоїдних (2n) кавунів з тетраплоїдним (4n) баштаном.
Продукт схрещування – це гібридні триплоїди (3n), які є стерильними та позбавлені батьківських якостей. Тому для запилення поруч із ним обов’язково треба садити звичайні кавуни.
У безкісткових гібридах все ж таки зустрічається насіння, але воно знаходиться в зародковому стані та практично непомітне. А наявність твердого насіння в ягодах говорить про те, що кавун був схильний до стресу.
Крім цих відмінностей, в безнасінниках міститься близько 14% сухої речовини, а у звичайних кавунах – до 12%. Тому з них дуже добре виходять пастила, цукати, варення та інші солодощі.
Вирощування розсади
Для посіву використовують легкий ґрунт, який попередньо зволожують з розрахунку 0,5 л води на 1 кг суміші. Також за 1-2 дні до посіву ґрунт рекомендується прогріти до температури +30°C. Насіння висівають у касети або ящики на глибину 1-2 см.
Для вибору сорту або гібриду кавуна без кісточок пропонуємо ознайомитись зі статтею:
Касети із посівами розставляють у камері пророщування, де підтримується висока вологість та температура повітря на рівні +30°C. При температурі нижче +20°C схожість насіння падає до 50%, а нижче +15°C – до 70-80%. Тому оптимальним температурним режимом для пророщування кавуна є +28…30°С.
Після появи перших сходів розсаду переносять до теплиці з температурою повітря +27°C. У таких умовах все насіння зійде.
Далі догляд за розсадою полягає в поливах, які проводяться при необхідності. Важливо, щоб ґрунт не пересихав, але водночас, перелив може згубно позначитися на якості паростків. Тому потрібно стежити, щоб ґрунт у стаканчику повністю зволожився, але при цьому в ньому не застоювалася вода.
До висадки розсада буде готова, коли на ній сформується по три справжні листочки та коренева система повністю заповнить комірку в касеті. Зазвичай це відбувається через 25-30 днів після перших сходів насіння.
У відкритий ґрунт кавун висаджують широкорядним способом. Оптимальна відстань між рослинами у ряду 70-90 см.
Також для успішного отримання врожаю безнасінних кавунів їх часто вирощують на спеціальній підщепі. Це дає можливість отримати рослину з потужною кореневою системою, яка менш схильна до стресів і хвороб. Але в такому разі можуть погіршитись смакові якості плодів.
Особливості посіву кавуна у відкритий ґрунт
Кавун добре росте на дренованому, пухкому ґрунті, насиченому мінеральними та органічними речовинами. Для культури ідеально підходить піщаний суглинок з нейтральною або слабокислою кислотністю.
У відкритий ґрунт насіння кавуна можна висівати, коли ґрунт на глибині 3-5 см прогріється до температури +28…30°C.
Особливістю насіння кавунів без кісточок є менший розмір та тверда насіннєва оболонка. Тому волога в насіння проникає повільніше, ніж у звичайного кавуна. Росток добре пробивається через оболонку, але вона може триматися на сім’ядольному листі заважаючи йому розвиватися. По можливості насіннєву оболонку знімають із проростків вручну.
Посів насіння безкісточкового кавуна проводять за тією ж схемою посадки, яка використовується для звичайних кавунів.
Запилення
При вирощуванні кавунів без кісточок на полі висаджують кілька смуг звичайних диплоїдних сортів кавуна для схрещування. Або прямо в ряду потрібно зробити так, щоб кожна третя рослина була запилювачем безнасінного кавуна.
Як запилювач вибирають гібрид, який на вигляд помітно відрізняється від безнасінневого кавуна, наприклад має інше забарвлення або форму плода. Це потрібно, щоб під час збирання можна було поділити кавуни за видами.
Також важливо, щоб у безнасінних і звичайних кавунів збіглися періоди цвітіння для успішного запилення. Тому слід звертати увагу на рекомендації виробника гібридів. Адже залежно від гібрида запилювачі висівають раніше чи пізніше безкісткових кавунів.
Благополучному запиленню кавунів сприяють бджоли. Тому рекомендується розмістити на полі вулики із розрахунку 5 штук на гектар. Їх виставляють на початку перед цвітінням з відстанню 250 м між вуликами.
Догляд за безнасінним кавуном
Для захисту кавуна від сильних поривів вітру рекомендується робити кулісні посіви кукурудзи або пшениці. Також у посівах кавуна часто використовують чорну мульчуючу плівку, яка допомагає придушити ріст бур’янів, утримувати вологу та краще прогрівати ґрунт.
Особливістю безнасінного кавуна є те, що у перших ягодах він може формувати невелику кількість твердого насіння. Тому якщо від виробника потрібне отримання виключно безкісткових кавунів, перші ягоди на рослинах видаляються на стадії зав’язі.
Загалом догляд за безнасінним кавуном нічим не відрізняється від догляду за звичайним. Але щоб у плодах не утворювалися порожнечі, варто злегка зменшити звичну дозу внесення азоту на 10%.
До або під час посадки кавуна рекомендується внести в ґрунт 40 кг/га азоту, 80 кг/га фосфору та 40 кг/га калію. Ці дози необхідно коригувати залежно від вмісту елементів живлення у ґрунті на полі.
Під час зростання батогів потрібно провести підживлення сульфатом амонію або аміачною селітрою нормою 10-30 кг азоту на га. Нестача азоту буде помітна при формуванні плодів по блідому забарвленні ягід. У такому випадку необхідно провести ще одне підживлення добривом з високим вмістом азоту.
Полив
У період активного зростання кавуна поливи проводять у міру потреби залежно від погодних умов та типу ґрунту. Для поливу дуже зручно використовувати систему краплинного зрошення, оскільки з його допомогою легше регулювати поливну норму, вносити добрива і зволожувати ґрунт безпосередньо в прикореневій зоні.
При вирощуванні кавуна поливи варто припинити, коли почнуть дозрівати ягоди. Якщо цього не зробити, плоди розтріскуватимуться і втратить свій товарний вигляд.
Хвороби та шкідники кавуна
Безнасінні кавуни страждають від тих самих хвороб і шкідників, які зустрічаються на звичайному баштані.
Найпоширеніші хвороби кавуна – це антракноз, фузаріоз, борошниста роса та коренева гниль. Серед комах посівам кавуна найчастіше шкодять баштанна попелиця, павутинний кліщ та дротянка.
Для боротьби зі шкідливими організмами використовують біологічні та хімічні препарати, які зареєстровані для застосування на цій культурі проти шкідливого організму.
Збирання кавунів
Про рівень зрілості безнасінного кавуна недостатньо судити лише зі звуку під час постукування. Ознаками стиглості є: засихання вусика на плодоніжці, потемніння шкірки та пожовтіння у місці зіткнення з ґрунтом.
Якщо зібрати кавуни зарано, їх м’якоть буде дуже щільною і блідою, а смак буде недостатньо солодким. А якщо ягоди перезріють на корені, в них сформується чорне насіння і м’якоть буде надто цукристою.
