Джмелі – є близькими родичами медоносних бджіл. Це досить великі комахи, вкриті оксамитовим волосяним покривом. Вони, так само як і медоносні бджоли, оси, мурахи та терміти, є соціальними, тобто вони пов’язані один з одним в сім’ї.
Джмелі належать до ряду Hymenoptera, сімейству Apidae та роду Bombus. Існує близько 400 видів джмелів, більшість з яких живуть в помірному поясі Європи, Азії та Північної Америки.
Чому люди почали використовувати джмелів для запилення
У 1989 році багато фермерів в Європі були змушені вдаватися до використання гормональних продуктів, щоб домогтися формування плодів. Інший спосіб – використання вібраторів: трясучи рослину, домагалися викиду і поширення пилку. Під час широких масштабних випробувань, проведених в 1989 році, було доведено, що джмелі дають значно краще запилення, ніж бджоли, гормональні препарати або вібратори.
Промислове використання джмелів зробило справжню революцію в овочівництві, а потім і в інших сферах рослинництва. Ефективність джмелів дозволила вже до 1993 року стати основним засобом запилення рослин в 90% фермерів.
На початку 90-х років минулого століття компанія «Копперт» (Нідерланди) вперше у світі починає виробництво джмелів для промислового запилення різних культур. Автори цих технологій виходили з позицій біології комах. Джмелі починають працювати при температурі повітря +8°С, в похмуру погоду і при невеликих опадах.
Переваги використання джмелів для запилення
Вони мало комунікабельні, і як наслідок, не схильні відлітати на великі відстані від вулика (на відміну від бджіл). Тому комахи не покинуть культуру, яку треба опилити через квітучу і водночас більш привабливу рослину. Вони дуже працьовиті – кожен джміль здатний перенести на пестик квітки більше крупинок пилку, ніж будь-який інший запильник.
На багатьох культурах це гарантія кращого зав’язування і дозрівання плодів, в результаті, це допоможе отримати високий урожай вищого класу. Важливою деталлю є і те, що джмелі відвідують більшу кількість квіток за день роботи у порівнянні з бджолами. Джмелі, розведені для промислового запилення, можуть працювати у відкритому ґрунті, скляних і плівкових теплицях там, де природне запилення проблематично.
Останнім часом природа все частіше нам підносить сюрпризи у вигляді затяжних холодних і дощових або жарких і сухих періодів, що негативно позначається на розвитку рослин. Тривала весна, різкі перепади температур і водного балансу, позначаються відсутністю зав’язі на багатьох культурах у відкритому ґрунті: кабачки, кавуни, дині, черешня, груша і т.д. Що призводить до значних втрат врожаю або його якості. Основна причина – відсутність повноцінного запилення.
Кліматичні фактори впливають не тільки на розвиток рослин, але і на комах-запилювачів, які є найважливішою ланкою в плодоутворення. Серйозний аргумент – зростання прибутку.
Джмелі – невтомні та надійні працівники. Це знаходить свій відбиток в більш якісному запиленні, що своєю чергою веде до збільшення врожаю, великим плодам, підвищенню продукції першого сорту. Численні польові випробування підтверджують факт істотного приросту врожайності багатьох культур. Залежно від виду і сорту рослини, а також технології та умов вирощування, результати запилення джмелями можуть бути нижче або вище середніх цифр, наведених нижче.
- Помідори, вирощувані в теплиці: зростання врожайності на 25-45%, збільшення маси плоду на 20-65%, більша кількість зерен в плодах, ніж при інших формах запилення, більш високий вміст вітамінів, найкращий запах, підвищена стійкість плодів до пошкоджень на різних етапах виробництва і зберігання.
- Помідори, вирощувані у відкритому ґрунті: зростання врожайності до 30%.
- Солодкий перець – підвищення врожаю на 30%.
- Полуниця, яку вирощують у відкритому ґрунті – збільшення маси ягоди до 20-30%, зниження кількості некондиційного продукту.
- Яблука – збільшення маси плоду до 20%.
- Ківі – зростання врожайності на 50%.
- Лохина – приріст врожаю становить 17-32%.
- Кавун і гарбуз – підвищення врожайності до 30%.
Особливу увагу потрібно звернути на популярні сьогодні триплоїдні кавуни (без кісточок), при відсутності запилення спостерігається і відсутність врожаю, а бджоли не завжди помічники, особливо в складних кліматичних умовах.
Види продуктів запилення джмелями
Сьогодні існують кілька продуктів запилення джмелями для різних типів рослин і технологій вирощування.
- Джмелі для плівкових теплиць і тунелів;
- Джмелі для скляних теплиць;
- Джмелі для скляних теплиць зі штучним освітленням;
- Джмелі для відкритого ґрунту.
Всі вони відрізняються кількістю особин, видом комах і іншими показниками. Перевага запилення джмелями проявляється у формі та масі вулика. Залежно від виду продукту вага його коливається від 1,5 до 3 кг, що дозволяє його легко транспортувати.
Завдяки конструкції вуликів, фермери можуть легко переносити їх з однієї ділянки на іншу, слідуючи за природним графіком дозрівання плодів, досягаючи, таким чином, ще більшої економічної рентабельності. Конструкція вулика дозволяє швидко збирати джмелів, що вилетіли назад у вулик, щоб тимчасово винести їх, наприклад, на час проведення заходів щодо захисту рослин.
Джмелі для запилення в теплицях, садах і полях дозволяють фермерам досягти значної економії людських ресурсів. Оскільки, завдяки природному запиленню, скоротиться відсоток неякісних плодів, а значить витрати по сортуванню і т.д.
Прикладом оцінки якості роботи джмелів в Україні можуть бути великі тепличні комплекси, 95% яких в якості запилювачів використовують джмелів. Промислові джмелі світового виробника використовуються в багатьох регіонах нашої країни для отримання ранньої продукції полуниці, кабачків та інших культур. У Західній Україні популярні запилення плодових культур.
Світова практика виробників джмелиних сімей показує, що більше ніж 50% вуликів для промислового запилення проводиться фірмою «Копперт» (Нідерланди). Є різні форми вуликів з джмелями для застосування як на малих теплицях, так і великих промислових.
Для запилення культур відкритого ґрунту також різні форми вуликів з розрахунку запилення від 0,5 до 1 гектара. Вулики супроводжуються інформацією щодо оптимального їх виставлення на полі, а також про сумісність хімічних препаратів з комахами.
